Згадка (Нагідки)
з рубрики / циклу «В зеркалі світу»
Нагідки, сонця вартові,
Встеляли стежку край городу.
Неначе промені зорі
Сплелися в їх чарівну вроду.
Роса ховалася на них –
Допоки день вже не покличе.
Пелюсток жовто-золотих
Краса жива і таємнича.
А ще, смарагдові вогні
На тім барвінковім волоссі.
В садку, де линули пісні -
Пташок і вітру двоголосся.
Плоди червоні одягло
Гілля вишневе біля тину.
І біля копанки мов тло,
Згадав заквітчану калину.
Тепло неначе навесні,
Блукала радість нишком в серці.
Нагідок квіти запашні
У згадку цю відкрили дверці.
БЦДСС, 31.07.2011
