01.08.2011 18:55
для всіх
271
    
  1 | 1  
 © Андрій Гагін

Зелена призма

з рубрики / циклу «Нуртовище думок»

Велику суть простих речей

Тримає світ цей на колінах.

Незримий пульс життя, пастель,

Відколи пісня солов`їна.


Навколо скільки дивних рік

Тече у промені світила.

Неначе фабрики стрункі,

Майструють листя, навіть крила.


Біжать доверху у зерно -

Життя німа нестримність всюди.

Посохле сіно вже давно -

Та оживає - жити буде.


Не буде світла, чи згорить,

Чи зникне час, що творять люди -

І теж ростимуть догори -

Бо так було, так завжди буде.





1.08.2011

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 02.08.2011 14:14  Оля Стасюк => © 

Розумію. В самої таке буває. Але ж суть хороша, отже, вірш вдалий.

 02.08.2011 00:43  © ... => Оля Стасюк 

Дякую, Олю! Так, я інколи вибираю слова які, на перший погляд, не римуються, але вони співзвучні. Тому вцілому, там все добре: і розмір і рима! :)

 01.08.2011 20:50  Оля Стасюк => © 

Не завжди проглядається рима, але сподобалось.