з рубрики / циклу «Присмак ліричності»
Я стану краплинкою дощу,
скотившись по твоїй щоці,
а може сльозою,
намистом роси,
заблищу на пелюстках
твого обличчя.
Проллюся увесь
на плечі тобі,
запахну цією весною,
розстану як сніг, змию в воді
усі свої притирічча.
І знов підіймусь
хмарами мрій,
щоб вкотре на землю пролитись,
ходімо зі мною у небо мерщій,
щоб в поцілунку в краплинку нам злитись
