Вічне слово
з рубрики / циклу «Трикутник пера, аркуша і музи»
Якщо ми зайві – можемо піти,
Як непотрібні – можемо злетіти.
Та не топчіть усі наші стежки,
Не треба по ним просто так ходити.
По ним підуть поети і співці
Яких так само ви словесно вбили.
Вас не спіймають, звісно, на слівці,
А ми… Ми землю слізно оросили.
Нас безневинно кинули в вогонь
Душевних мук, і гніву, й покарання,
Та наш девіз: «Боронь, боронь, боронь
Слова, надію,ніжність і кохання!»
Ви нас словесно вб’єте назавжди,
А ми весь світ врятуємо словами.
Але навіщо топчете ліси,
Що посадили ми усі сльозами?
Але ми встали й знову ідемо,
Спираючись на посох думки й слова.
Можливо, ми колись і помремо,
Та вічне слово не вб’єте ніколи!
