07.08.2011 00:16
-
473
    
  7 | 7  
 © Тарас Іванів († 2012)

Пустельник

В собі пустельники, без світла панацеї, 

Короткий розум і обділений пейзаж. 

Ще слід дірявий пахне потом орхідеї, 

Та образ падає в шкарадненький візаж. 


Принципні заповіді щипнуть, та не вкусять, 

Десь крячуть жалісливо ще, старі попи. 

Лиш в штанях бомба ще задуматися змусить, 

Чого святкові не шукають нас часи. 


Німіють рухи, гріють слово вбиті горем. 

Чомусь без чогось душі зцілює сльоза. 

Тіла в лайні, а думки ринуть жовтим морем 

Величних променів, з джерел, що п’є вода. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 31.03.2012 17:15  Оля Стасюк 

 19.08.2011 11:23  Оля Стасюк => © 

Гарний, вистражданий вірш... Ви пробували пустельницьке життя?

 07.08.2011 10:18  © ... 

Піт орхідеї пахне довго... А вірші ми даруєм один одному безкоштовно. Нагорода - оцінки і коментарі. Це приємніше від любих грошей!!!)))

 07.08.2011 08:24  Тетяна Чорновіл => © 

Ще можна запитання? Як пахне піт орхідеї?...

 07.08.2011 08:22  Тетяна Чорновіл => © 

Страшний Ви чоловік!!! :))))) Поставлю 5, аби лихо-тихо... Приходьте на чарку чаю! Але свою бомбу лишайте вдома!!!