12.08.2011 01:31
-
249
    
  1 | 1  
 © Сашко Новік

з рубрики / циклу «Задумуючись»

Я стомлююсь нічого не робити, 

я стомлююсь від спроб хоч щось зробить, 

і може треба в когось помочі просити, 

та не навчився я просить. 

Я мучуся від намагань розбити коло, 

або хоча б зігнуть його в квадрат, 

мене запрошують до столу, 

їдять життя мого салат, 

з вчорашніх вражень з майонензом, 

а з серця спеції летять, 

членують груди гострим лезом, 

сирими сумніви їдять. 

І запивають солодким сиропом, 

з дурних, непотрібних, але з моїх мрій, 

думки заливають гарячим окропом, 

доля моя, ненажера, радій, 

і пиріжки з часником і горохом, 

загортають дбайливо в дорогу, 

я скажу на останок перед порогом: 

- приємного вам апетиту, смачного. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 19.08.2011 14:44  Оля Стасюк => © 

Нічого, спробуй писати вірші під музику, або у вигляді пісень під якусь мелодію. А ще краще - читати вголос вірші після написання кілька разів. Тоді легко відчути ритм.


Вірш гарний, з апетитом. От тільки майонез нині навряд чи можна їсти. Його не з яєць роблять...

 12.08.2011 18:55  © ... 

В мене часто через суть страждає ритм. Ніяк не знайду балансу

 12.08.2011 18:54  © ... => Тетяна Чорновіл 

То пиріжки з електрички))) Взимку доречі дуже актуальні, і в штанях тепло і домашньою ковбасою пахне)))

 12.08.2011 09:07  Тетяна Чорновіл => © 

:)))))) Хотілося б поіменно узнати, хто тих пиріжків з горохом найбільше набрав...
:))))) У мене також є вірш про коло і квадрати життя "Геометрія життя" . Але без поїдання...