14.08.2011 18:31
156 views
Rating 5 | 1 users
 © Толік Панасюк

Я наближаюсь до нуля. 

Мій маятник досяг вершини 

І мчить, по низхідній туди, 

Де протилежності знаходять компроміси. 


Де чорне й біле, позитив і негатив 

Зійдуться у єдине ціле, 

А з відти нескінченний вибір векторів. 

Та ну їх. Я не хочу вештатися світом. 


Сховаюся у тому значенні нуля. 

Чому всі впевнені, що нескінченність це багато? 

Нулю також кінця нема, 

Тут також простір не обмежується часом. 


Я змучився підвішений гойдатись, 

Що разу вітер ловлячи не спати. 

І до безтями перейматись, 

Тим, що не в силі свою примару упіймати. 


Мій абсолютний нуль 

Ковтни мою нікчемну душу, 

І векторально моделюй 

З цього непотребу енергетичні згустки 

Свого, нового, нульового світу. 

Дрогобич 2011



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Вірш - Усе важливо, і погляди і жести...». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Вірш - Боюся пропустити точку неповернення...».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 14.08.2013 09:22  Тадм 

класно! 

 13.02.2012 23:39  Каранда Галина => © 

ЯК Я МОГЛА ЦЕ ПРОПУСТИТИ!?!?!? ТАК ПЕРЕКЛИКАЄТЬСЯ З МОЇМИ МАЯТНИКОМ І МАТЕМАТИКОЮ, НАПИСАНИМИ ЗНАЧНО ПІЗНІШЕ!!! А Я Ж ЦЬОГО НЕ ЧИТАЛА!
ТОЛІК, КЛАНЯЮСЯ!!!!!!!!!!!!!! 

Публікації автора Толік Панасюк

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо