Дідусева пісенька

Украдіть мене вітрила

Хмар перистих килимків,

Щоб шептали колискову

Мати й батько всіх вітрів.

Розплелись слова у букви,

Букви скапали на діл,

Щоб не думати, а знати –

Буде так, як повелів

Сам, чи з кимось, чи для чогось –

Все втрачає значень суть.

Мерехтіти сріблом моря –

Думки "я" не віднайдуть…

Стати – дихати… Летіти,

Знов вдихати промінь свій.

Украдіть мене, прошу вас –

Розчудився дід старий.

Візьміть участь в обговоренні

31.03.2012 17:26 Оля Стасюк

19.08.2011 15:24 Оля Стасюк => Тетяна Чорновіл

Та звичайні - за жіночками ховаються і все на їх слабкі плечі! Он вже в 13 переконалась.

19.08.2011 15:21 Тетяна Чорновіл => ©

Та озвіться вже, діду!!! Дівчина розривається, вихваляє Вас з вірша в вірш, а Ви причаїлися і мовчите!!! Що за чоловіки пішли! :))))

19.08.2011 15:14 Оля Стасюк => ©

Весело! Ритм сподобався... Хто ж цей дід?

Що там у вас з віршами?

Я просто на таких дідусів надивилася за життя.... :)))))))

Ви провидиця? Попали, як пальцем в небо!)

:)))) Ви тільки подивіться на цього дідуся! Мабуть удома жінка за ногу припинає на ланцюг, бо того і гляди - на хмаринці кудись чухне!!! :))))

Візьміть участь в обговоренні