Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
19.08.2011 18:09Есе
Про життя  Про час  Про любов  Про красу  Про кохання  Про щастя  
20000
© Автор Невідомий

Ти - тінь сонця

River flows in you.

Табула раса. 

Чистий лист і крапка на ньому.Тінь сонця назавжди лишиться на моїх віях з тим днем, коли ти прийшов. Я не пам`ятаю, як ти пішов. Мабуть, цього не було. Ти просто прийшов і залишився. 

Ми не шукали пояснень життю, просто жили. Руйнували межі можливого, малювали власний світ, вірили дощам і вітрам, що єдналися з нами під невмілі мотиви буденних романтиків електронної ери...Такі незвичні для світу, і такі рідні одне для одного. До нас не люблять звикати люди, а ми майстерно вивчили їх лади та тональності, так просто, невимушено і впевнено. 

Ми не звикли носити маски, і не ховаєм серце під парасолі - не паперове ж. 

Коли захочеш зірвати маску з когось, пересвідчись, - на 100%, що його зміна буде варта того болю, якого ти можеш завдати йому цим маневром, і на 200% - що якщо ти і зміниш своє ставлення до нього, то тільки на краще. Маски мають властивість приростати, залишаючи страшні рани, коли хтось її зриває з носія.А ми так щиро залишали рани на душах одне одному, намагаючись здерти таку стійку фарбу, що виявилася справжньою шкірою: ми звикли до масок на обличчях людей. На моїх вустах назавжди лишаться шрами від твоїх ніжних губ. На серці назавжди поставлена мітка - "твоє". І душа отак лишилася полоненою твоїх очей. Арешт із достроковим звільненням. 

Я навчилася літати з одним крилом. Зуміла літати тоді, коли натовп так безжально розіп`яв мої крила на асфальт. А ти так легко змінив мою стихію, і навчив насолоджуватися дикими неприборканими хвилями, тими, що з гірко-солоним присмаком від чужих сліз, що гарячі, бо у них спочило наше сонце.На березі назавжди лишиться тінь нашого сонця, що посилало нам своє проміння у снах, які ми з тобою бачили так рідко. По середах о четвертій ранку...Ми існували в житті так мало... А потім дощ, і чашка чаю. І все, як раніше. Дві окремі цяточки у безкінечній юрбі. Дві окремі лінії, що перетнулися під кутом дев`яносто градусів і розбіглися у полярних напрямках... 

Я ніколи більше не дивитимуся у твої очі, а ти у мої. Там надто багато несказаних слів, яким надто тісно в наших голосах... 

Але я все одно залишуся полоненою твоїх очей... 

Хвилі часу зализують мої рани мертвою, солоною, цього разу від моїх сліз, водою. Вона холодна, і склом електричного болю обмежує мою й без того маленьку душу... Чотири стіни, час, біль, пам`ять - суцільні межі. Сіль на рани.Ти вже не пам`ятаєш мого обличчя і голосу, і просто схиляєшся над гітарними струнами у пошуках відповідей на питання, а під твоїми пальцями так ніжно несміливо, тремтяче бринить та мелодія, що ми її колись грали вдвох... 

Я пам`ятатиму тебе завжди. Ти потрібен мені. У кожного є такі моменти, речі чи люди, яких він вічно береже у пам`яті і нікому про це не розповідає. Це називається просто - берегти пам`ять. 

Я не пам`ятаю, як і коли ти пішов. Мабуть, цього не було. Ти прийшов і залишився. 

"Відбитки наших пальців на життях, котрих ми торкаємось, не вицвітають." 

Просто планета стала обертатися швидше, тіні на стіні ожили, а небо залишилося у нашому серці. 

Це просто ти. І я. 

Два незакінчених соло.Перша і остання сторінки однієї книги. 

Безмежна лінія, що єднає світ у обрій. 

Останній колір, який шукає художник.Остання нота незавершеної симфонії. 

Останній шедевр у тандемі історії Всесвіту з натхненням. 

Ми залишимося тільки у нашій пам`яті. Нас не збережуть шекспірівські сонети та сонати Бетховена, нас не знатимуть полотна Моне... Не бачитимуть сни, телебачення і очі мільйонів глядачів... 

У нас тільки тінь сонця, вічна і єдина. 

"Ріки течуть у тобі." 

Ти. Я. Світ. 

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
17.08.2011 Проза / Есе
Ілюзія
30.08.2011 Проза / Есе
Геометрия
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
03.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Грудка
01.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Паморозь
30.11.2016 © роман-мтт / Нарис
Інженери всесвітів
29.11.2016 © Маріанна / Казка
Смолоскип
28.11.2016 © Меньшов Олександр / Роман
Світ таємничий, світ наш древній… (Частина 1. Осколки. Історія 2)
Есе Про щастя
02.09.2011
Буква "мы"
19.08.2011
Ти - тінь сонця
13.02.2011 © Руслана
Щастя
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 2 (2+0+0+0+0)
Переглядів: 372  Коментарів: 5
Тематика: Есе, тінь сонця
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 26.10.2011 13:57  Єва Психея для © ... 

дякую...


гарно...

 19.08.2011 19:18  © ... 

Дякую... Чуже-мій біль завжди находить вихід тут...

 19.08.2011 19:17  © ... для Тарас Іванів 

Я впізнаю себе у одному з мільйонів полотен Бога. Думаю, це майстерніше - написати стільки, і не повторитися жодного разу. Бог знайшов час, щоб написати мене. На біса мені обмежена кількість полотен земних творців, що є тільки посланцями, навіть талановитими, якщо я написана Творцем? Думаю, це більш вагомий аргумент для того, щоб пишатися.

 19.08.2011 18:46  Тарас Іванів 

Може ви впізнаєте себе в полотнах Ієроніма Босха?..

 19.08.2011 18:12  Оля Стасюк для © ... 

Захоплююче

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +33
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +35
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +84
05.09.2016 © Каранда Галина
Тест: Чи легко Ви орієнтуєтеся на сайті Проба Пера"? +77
ВИБІР ЧИТАЧІВ
29.08.2010 © Віта Демянюк
17.04.2013 © Тетяна Белімова
23.02.2013 © Тетяна Белімова
06.01.2012 © Т. Белімова
22.09.2013 © Тетяна Белімова
03.12.2011 © Т.Белімова
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди