11.01.2009 00:00
-
1218
    
  1 | 1  
 © Микола Щасливий

Присвята поезії Марини Цвєтаєвої

Прекрасно, гарно, – ні, не те, 

Не можу слово підібрати. 

Божественне, приємне чи чудне, 

Яким же словом передати 

Усе, що писане тендітною рукою, 

Так по дитячому, жіночою ходою. 


Відкрив уперше книжку постарівшу, 

Яка я певен, швидко розійшлась 

І вірш, що в титульну сторінку, 

Лиш кілька стрічок, суть змогли ввібрати. 

Всю душу поетеси вмалювали, 

А далі, тільки себе розкривали. 


Вклоняю голову до пам’яті твоєї, 

До всіх рядків, що вивела рука, 

До юності віршованої трелі, 

До слова жінки, що в свій храм мене ввела. 

Настав давно вже час твоїм віршам, 

Вірніше дорости вдалося нам. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 15.02.2012 02:00  © ... => Каранда Галина 

Старався стилем показати її творчість, вона любила експериментувати формами.

 14.02.2012 22:38  Каранда Галина => © 

цікаво... зазвичай чоловіки не люблять жіночої поезії... мені колись один доказував, що "поезія має бути героїчною!"