Роздуми про.
В фальшиві тенета до втіхи,
Як дурні-птахи летимо.
В капкан до брехні – потрапляєм…
При цьому, ми всі - мовчимо.
До сліз, до тремтіння - нам прикро -
Коли незаслужено «б`ють».
«Чужих» незаслужено хвалять -
«Своїм» же - цим у душу плюють.
Примхлива у нас видно доля,
Ми кращі завжди - за «Чужих»!
Про це у житті, все ж згадають -
А зараз же – «пестять» «Чужих»...
У всіх нас підхід однозначний
У вчинках душа не вільна.
«Своїх» ми в кінці «помічаєм» -
Не зміниш – країна така!
Ментальність така – що поробиш
Завжди «женемо» ми - "Своїх".
То що нам робити? Не знаю!
А може - зійти за «Чужих»?
Не має бажання – з «Чужими»…
Залишитись хочу в «Своїх»...
Давайте - "Своїх" збережемо;
Щоб не опинитись в «Чужих».
27.02.13