25.08.2011 10:50
-
254
    
  3 | 3  
 © Віта Бабенко-Вітка-Квітка

В сюжетах осінніх картин

Дивна мелодія плила над світом, 

Довго прощалися Осінь із Літом, 

І листя пожовклого дивні картини 

Тліли на сонці останні хвилини. 


А ми із тобою уперше прощались: 

І руки тремтіли, і серце зривалось… 

Ніхто не промовив прощального слова. 

Мовчав увесь Всесвіт, а поруч – нікого. 


Усе відбувалось неначе у сні: 

Листя боялось торкатись Землі, 

І застигало в повітрі над нею, 

Дивуючи сонну осінню алею. 


А Сонце горнулось до синього Неба. 

Лишайтеся разом. Прощатись не треба. 

І жоден ніколи не буде один 

В сюжетах яскравих осінніх картин. 



2009

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 25.08.2011 19:24  Сашко Новік 

Красиво

 25.08.2011 12:40  Тарас Іванів 

Геніальність в простоті викладення. Дуже гарно!)

 25.08.2011 11:10  Оля Стасюк 

Згодна. Гарний вірш.

 25.08.2011 10:56  Тетяна Чорновіл => © 

Дуже гарно!