Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
26.08.2011 18:49Нарис
Про любов  
Біла лебедиця
00000
© Оля Стасюк

Біла лебедиця

Оля Стасюк
Опубліковано 26.08.2011 / 5994

Кохання – справа чарівна, важка і таємнича. Хто хоч раз відчував його у своїх чи чиїхось очах, ставав невід`ємною частиною Всесвітньої планети Любові, відчував, як важко любити і як приємно бути коханим.  

Однак – досить філософії. Час починати казку. У селі на березі моря жили хлопець та дівчина. Як і у всіх казках, прийшла пора – покохали одне одного. Відтоді Семен і Орися були завжди разом. Батьки вже і про сватання подумували, т а не так сталося, як гадалося.  

У багатьох казках є злі чарівники. Яким вітром, радше, яким торнадо цього сюди занесло - не знаю, але сама бачила, як він прилетів з потоком повітря, що крутилося по спіралі. 

Чарівник виліз на гору і огледів село. 

- Треба ж – в таку глухомань відіслали працювати! Начальство називається... 

Раптом чарівник(якого, до речі, звали Бом) помітив Орисю. Дівчина відразу сподобалася йому. Тому Бом вирішив викрасти її.  

Як же ж він розсердився, коли дізнався, що Орися віддано закохана, і Семен її любить! Адже проти взаємних почуттів він був безсилий. А почуватися безпомічним він страшенно не любив. Тому дуже швидко знайшов у селі дівчину Ірину, яка давно любила Орисиного Семена. Вчарував її, щоб допомогла йому.  

Одного разу, коли Ірина та Орися гуляли біля моря, Бом причаївся за скелею. Ірина під чарами перша почала розмову: 

- Ти ще досі любиш Семена? 

- Так. А чому запитуєш? 

- Не любить він тебе, Орисю. Жаль мені тебе. Стільки часу голову морочить, а до мене в середу і свататись обіцяв... 

Орися спробувала стримати гнів: 

- Не вірю! Семен чуйний, добрий і чесний, він любить мене... 

- А оце бачила? Сам подарував, - мовила Ірина і дістала красивого дерев’яного лебедя, який Бом вчора викрав з дому Семена. Такого ж лебедя, зробленого власноруч, Семен колись подарував Орисі. Ще й сказав, що ці два лебеді – символ їхньої вірності. Орися ледь не втратила свідомість і вхопилася за скелю. 

- Не вірю... Не вірю... 

- Не любить він тебе, бреше, мов ганчірку на дорогу, а на мені одружиться, бо любить мене! – вела далі зачарована Ірина. 

- Ні! – скрикнула Орися. Побачивши, що Ірина досить добре психологічно попрацювала, Бом метнув свою невидиму сітку в Орисю. Але, оскільки дівчина ще вірила в почуття Семена, просто була ослаблена брехнею зачарованої Ірини, то не здалася, як думав Бом, то перетворилася на прекрасну білу лебедицю, злетіла в небо і зникла за хмарами. 

Через кілька днів в селі з`явилася біла лебедиця. Вона довго кружляла над хатами, а потім опустилася біля Семенового обійстя. 

Хлопець зажурино сидів біля будинку. Сьогодні знову до нього прийшла Ірина. Вона допомагала по господарству, заспокоювала Семена,але той думав тільки про Орисю. 

- Ну годі журитись, знайде ще сто таких Орись, любий... З очей лебедиці закрапали великі прозорі сльози. 

- Ні, не знайду !Не називай мене любим !Я люблю тільки Орисю ... 

 

Раптом біла лебедиця , що сиділа коло обійстя , підлетіла до хлопця і мовила до нього: 

 

- Справді любиш Орисю? І ніколи не кривдив її? 

- Ні, не кривдив. Люблю її більше за себе... Тільки де вона – ніхто не відає... 

Раптом у лебедиці голівка перетворилась на дівоче личко. Здивований Семен впізнав Орисю і ступив до неї: 

- Орисю, люба, що з тобою? 

- Ні, ти ніколи не позбудешся моїх чар! Ні йому, ні мені не дістанешся! – раптом пролунав голос Бома. Лебедиця почала розчинятись у повітрі, танути на очах. Семен підхопив її, але вона вислизала з рук. 

- Врятуй мене... Силою почуттів... Наших... Вірних... Вічних... – слабко промовила вона і заплющила очі. 

 

Раптом її вуста обпалив довгий гарячий поцілунок... 

Коли Семен відкрив очі, ні Ірини, і Бома не було. А в обіймах він стискав Орисю – так, не лебедицю з Орисиним личком, а Орисю в легкій білій сукні... Його любу Орисю... 

Звісно, все закінчилось добре – весіллям. Скажу лише, що Ірина назавжди зникла з їхнього села. Її знайшли добрі люди за багато сот кілометрів. Дівчина була непритомна і нічого не пам’ятала з того дня, як вперше побачила Семена. Ірина так і лишилася в тому селі, а в свій час зустріла вродливого сина мірошника, який щиро покохав її... Ну що ж, і вона має право на щастя. Дівчина не по своїй волі допомагала Бому - він її зачарував.  

А Бом? Його дискваліфікували за злість і відіслали у підмайстри. А до села замість нього відправили добру чарівницю Синь. От і все. 

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
26.08.2011 Поезії / Вірш
Проминула казка літа
26.08.2011 Поезії / Вірш
Жіноча доля
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
09.12.2016 © Кисиленко Володимир / Новела
Думки
09.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Чорно-біле
09.12.2016 © Олег Корнійчук / Оповідання
Утилізатор
08.12.2016 © ГАННА КОНАЗЮК / Мініатюра
Знайомство з сюрреалізмом
07.12.2016 © Титаренко Оксана Олександрівна / Мініатюра
Щастя
Казки
06.07.2011
Таємниця чорної перлини
08.07.2011
КРИШТАЛЕВИЙ ЧЕРЕВИЧОК
26.08.2011
Біла лебедиця
12.10.2011
Які пісні співає рання осінь
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: Відсутній
Переглядів: 369  Коментарів: 11
Тематика: Нарис, біла лебедиця, кохання, твір, любов
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 27.08.2011 13:33  © ... для Олександр Новіков 

А я багато Нестайка читала. Там усе сприймається:)))))))))

 26.08.2011 21:37  Олександр Новіков для © ... 

Я просто "Відьмака" читав Сапковського. Там фентезі про середньовіччя, і сучасні слова якось не хавались. Сприйняття)))

 26.08.2011 21:30  © ... для Олександр Новіков 

Подумаєш, ми ж сучасні! А слова Бома про начальство не здивували? Дякую.

 26.08.2011 21:24  Олександр Новіков для © ... 

Слова "Психологічно" і "дискваліфікували" якось не вписуються у текст. а так цікаво)))

 26.08.2011 21:15  © ... 

Він знає.

 26.08.2011 21:07  Тетяна Чорновіл для © ... 

А хто це такий? :))))

 26.08.2011 21:04  © ... 

Цікаво, що чарівник Літпорталу скаже...

 26.08.2011 20:51  © ... для Тетяна Чорновіл 

Дякую! А що, Бом, якщо виправиться, пройде ще раз курс чарівника, попрацює помічником, отримає заліковку, і, може, і стане знову чарівником. Казки без хорошого кінця я не сприймаю. Це ж для дітей.

 26.08.2011 20:48  Тетяна Чорновіл для © ... 

:)))))) А чого її жаліти, раз усе закінчилось О-кей. Для всіх крім Бома. Та яка різниця, який ти натиснула жанр. Це скоріше на легенду змахує! Хай читають!

 26.08.2011 20:42  © ... для Тетяна Чорновіл 

Так завжди. Написала оповідання, де вовк ледь дівчинку не з"їв - його жаліють, і тут теж... Не він же головний герой... А Орисю не жаль?
До речі, а можна жанр твору змінити? А то випадково замість казки нарис натиснула.

 26.08.2011 20:07  Тетяна Чорновіл для © ... 

Бома жалко :))))

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +9
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +54
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +38
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +88
ВИБІР ЧИТАЧІВ
12.04.2011 © Закохана
09.12.2010 © Тундра
17.12.2014 © Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ
18.09.2013 © Тетяна Белімова
17.04.2013 © Тетяна Белімова
27.03.2012 © Микола Щасливий
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
http://vsezamki.in.ua/ дверные ручки в киеве купить.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди