Остання
Ти сидиш на бордюрі, кинуте немовля
І пустушками слів забиваєш замерзлі вуха.
Він дає тобі кусень хліба,
Їж, мила,
то плоть моя,
А тобі вже й кусень не лізе, не те що тіло,
Хоч і святого духа.
І тоді він вкладе набої в брудну обойму.
Схлипне жалібним дзвоном останній у місті храм.
"Краще стрільни сигарету?"
Протягую в небо долоню.
Та замість цигарки, він воздає по гріхам.
Я стріляю собі у скроню.
2023