Харон і Меніпп
діалоги в підземному царстві
ХАРОН. Плати, шахраю, за перевіз!
МЕНІПП. Кричи, Хароне, якщо тобі це приємно.
ХАРОН. Заплати мені як треба, кажу я тобі!
МЕНІПП. Спробуй взяти з того, у кого немає нічого.
ХАРОН. Хіба є такий, у якого немає обола?
МЕНІПП. Чи є ще хто-небудь інший – не знаю; знаю тільки що в мене немає.
ХАРОН. Задушу тебе, негіднику, клянусь Плутоном, якщо не заплатиш!
МЕНІПП. А я тобі черепа розіб’ю палицею.
ХАРОН. Отже, ти зовсім даремно плив у таку даль.
МЕНІПП. Нехай за мене заплатить Гермес, якщо він привів мене до тебе.
ГЕРМЕС. Клянусь Зевсом, вигідно б я влаштувався, якби прийшлося ще й за мерців платити!
ХАРОН. Я від тебе не відстану.
МЕНІПП. Ну, так втягни човна на берег і чекай; тільки я не знаю, як ти примудришся отримати з мене те, чого в мене немає.
ХАРОН. Ти хіба не знав, що треба взяти з собою обол?
МЕНІПП. Знати-то знав, та не було його у мене. Що ж через це мені не потрібно було помирати?
ХАРОН. Ти хочеш потім похвалитися цим, що один з усіх переплив озеро даром?
МЕНІПП. Не даром, миленький: я черпав воду із човна, помагав гребти і один серед усіх, що сиділи в човні, не плакав.
ХАРОН. Перевізнику до цього немає ніякого діла. Ти повинен заплатити обол, інакше і бути не може.
МЕНІПП. Ну, так відвези мене назад на землю.
ХАРОН. Прекрасна пропозиція! Щоб Еак побив мене за це?
МЕНІПП. Тоді відстань.
ХАРОН. Покажи, що в тебе у мішку.
МЕНІПП. Якщо хочеш, бери: чечевиця та частування Гекати.
ХАРОН. Звідкіля ти викопав Гермес, цю собаку? Всю дорогу він базікав, висміював і жартував над усіма що сиділи в човні, і, коли всі плакали, він один співав.
ГЕРМЕС. Ти що не знаєш, Харон, якого мужа ти перевіз? Мужа, безмежно вільного, що не рахується ні з ким! Це Меніпп!
ХАРОН. Якщо я тебе спіймаю…
МЕНІПП. Спробуй, люб’язний; тільки двічі ти мене не спіймаєш.
Вільний переклад КАЛЛІСТРАТА.
антична Греція, друге століття н.е.