Душа Українця
Я смерті не боюсь,
Я їй в лице сміюсь
Того не зрозуміть чужинцям..
Душа в нас інша є, що сили нам дає ..
Для цього слід родитись українцем!.
Не хочу вам казать про пафосні вірші,
Які мабуть до мене теж писали.
Дніпро безкраїй наш, живе в моїй душі,
Ще воїни живуть що в бій повстали.
А ще в моїй душі живе зелений ліс,
Гори Карпати і стара Говерла..
І Українська ніч, свобода ясна річ
І в небі зорі наче чисті перли.
І як ти усе це враз викинеш в смітник?..
Тож нам за це не жаль іти до бою
Над нами птах летить орлиний чутно крик!
І воїни - орли усі герої..
Аж вечір як прийде затихнуть вже бої
На мить знайдемо спокій серед ночі..
В душі враз ожива
Ясний образ її..
Тієї що чекає рідні очі..
Я смерті не боюсь,
І їй на зло сміюсь і гордість знай мене переповняє..
Тому що не здаюсь і що за волю бюсь
І ношу горду душу свого краю.