Три сестри
з рубрики / циклу «Сигізмунд»
Вони працювали, як завжди, втрьох: Клото́, Лахезіс, Атропос. Через їхні тридцять пальців проходили людські долі. Клото́ акуратно сукала ниті днів. Лахезіс протягувала їх – вздовж мірки літ. Атропос чекала з відкритими ножицями, леза їх змикалися – і недожиті кінці життів падали вниз, в корзину із тростини, зірваної біля берегів Лети.
Якось сталося, що одна із сестер сказала:
- Милі парки, давайте, так, заради жарту, поміняємось місцями. Ну, хоча б на одне життя.
Сестри згодились. Атропос пересіла на місце Клото́, Клото́, підштовхнувши ліктем Лахезіс, що сміялася з жарту, заставила її трохи посунутись на вільне місце Атропос.
І сестри узялися за роботу. Атропос відрізала коротким змиканням своїх ножиць нове життя від усіх попередніх. Клото́, що не вміла тягнути нить, але була майстерною прядильницею, зробила так, що життя у неї вийшло коротким, але звитим з багатьох ниток. А Лахезіс, що знала лише як протягувати нить, коли діло дійшло до смерті, все тягнула і тягнула свою руку у вічність.
Потім сестри, сміючись, знову сіли на звичні місця і продовжили свою роботу парок.
Але існує переказ, що в той день у світ прийшов геній.
Вільний переклад КАЛЛІСТРАТА.
1938 рік.