Хто ти?
Якщо ти вважаєш, що ти українець!
Тоді Україна - це Ненька твоя!
Це мати твоя, це твоя Батьківщина
Другої не буде - це рідна земля!
Вона тебе змалку плекала, ростила
І хлібом своїм годувала завжди,
Водою своєю тебе напувала,
Тебе захищала від смерті й біди.
Вона твоя Мати, завжди буде нею,
А ти теж для неї: Дочка або Син.
Не буде у тебе другої Родини,
Не треба людині по кілька родин.
А що для людини завжди буде «Мати»?
Як треба відноситись нам до Батьків?
По-перше: нам треба Батьків шанувати!
А ще їх любити - так це поготів.
Не можна нічого у Матері красти!
Вона все що має, віддасть вам сама,
А Ти поважав і Любив Україну?
Чи скажуть по тобі: «Він жив не дарма!»
І кожен в житті буде винен сказати:
«Що він для Країни зробив за життя?»
За що він примусив себе поважати?
Що лишив по собі…, з межі небуття.
Та годі вже красти – замислись про вічне,
Не треба брехати…- дитинство згадай,
Не зможешь нічого з собою забрати,
Лиш тільки сумління, про це пам’ятай!
Ти стій, зупинись – може годі брехати!
Замислись над тим: «Ти для чого живеш?»
Що можеш «свого» ти для Неньки віддати,
Інакше ти сенсу життя не знайдеш.
Якщо ти вже хочеш «втекти» із Країни?
Ну що, за кордоном теж люди живуть.
Там добре життя, але без Батьківщини!
Тут Мати твоя, Ти про це не забудь
Ти де народився? В якій ти Країні?
Яку воду п`єш, який хліб Ти їси?
І що Ти залишиш своїй Батьківщині?
Так щоб пам’ятали і в інші часи?