Їде Андрій у Ансії

Молоді присвячується,нашому майбутньому!

Їхав Андрій у Ансі у неділю,

Чути перестук коліс.

Поруч дівчата із пишними формами,

Сережка зачеплена в ніс.

І манікюр, макіяж, як годиться,

Чути французький парфум,

Довге волосся, над чимось сміється,

Паличиком тика в смартфон.

Стало Андрію тут тісно у тілі,

На волю просилась душа.

Негайно змінити кросівки згрубілі,

Придбати каблук Ой ля ля!

І ось Андріана у потягу їде,

(Наважився все-таки хлоп),

Нарощені вії, очі підведені,

На тілі коротенький топ.

Як добре, як гарно себе почуває,

Бровою тонкою морга,

На хлопців тепер залюбки поглядає:

"Дивіться, ну й файна же я!"

Так, молодість дивна, прекрасна, свавільна

Собою весь світ прикраша,

Як цвіт яблуневий, покривши всі гілля,

Росою пелюстки вмива.

Ось осінь настала і сад яблуневий

Приносить черговий приплід .

З запилених квіток -рум`янії яблука,

А решта - лише пустоцвіт.

І осінь настане в житті Андріани,

Чудова внучата пора!

Та сміху дитячого чуть не судилося,

Бо це пустоцвіт-ой ля ля!

9.11.2023р.

Візьміть участь в обговоренні