Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
29.08.2011 21:43Казка
Для дітей  Про казку  Про дитинство  Про мої мрії  
Відерце для зоряного пилку
30000
© Тетяна Чорновіл

Відерце для зоряного пилку

Тетяна Чорновіл
Опубліковано 29.08.2011 / 6043

Ще зранку насунули хмари і цілий день пускався дощ. Тому в дитсадку не вдалося навіть вийти на прогулянку. Під вечір, правда, виглянуло сонечко, і мама дозволила Оксанці погуляти у дворі перед вечерею. Звичайно ж і менша Мар‘янка ув‘язалася, прихопивши своє улюблене червоне відеречко та совок. У пісочниці мала зразу ж заходилася робити відерцем тортики з вологого піску, а Оксанка знехотя перестрибувала через скакалку і поглядала на двері сусіднього під‘їзду. Подружка не виходила, а самій грати в класики було нудно. 

Раптом з пісочниці почулося схлипування, і Оксанка з досадою глянула туди, де гралася сестричка: 

– Завжди ця мала реве, не дасть погуляти. 

Та плакала не Мар‘янка! Неподалік від піщаних тортиків сидів великий рудий кіт і витирав очі майже вогняними лапками. Та сльози все одно капали з дивовижно-блакитних котячих очей і одна за одною зникали у вологому піску. Мар‘янка перестала орудувати совком і здивовано витріщилася на пухнастого плаксу.  

– Як тебе звати? Де ти тут узявся? – мовила Оксанка і погладила приблуду по голові. 

– Мурчик… Я заблудився у хмарах… – схлипнув кіт, блимнувши блакитними очицями кудись убік. 

Оксанка здивовано замовкла, а Мар‘янка прослідкувала за котячим поглядом і раптом голосно крикнула: 

– Хоцу он те відерце! 

– То моє! – зойкнув Мурчик, – Воно для зоряного пилку! 

Тепер Мар‘янка заходилася ревіти, а кіт притис лапою гарненьке синє відеречко з жовтими зірочками до рудого живота і перелякано мовчав. 

– Оксанко, веди вже Мар‘янку вечеряти! – гукнула мама з вікна, – Я й мармеладу купила. 

Мармелад був улюбленими Мар‘янчиними ласощами, тому вона враз замовкла. 

– Мурчику, ходімо до нас у гості, – невпевнено запропонувала Оксанка, а сестричка тихенько додала: 

– Мама визене… 

– Не вижене! – вперто кинула Оксанка, підхопила рудого разом з відерцем на руки і побігла до під‘їзду. 

Виявилося, що запрошений на вечерю гість боїться їздити у ліфті. Прийшлося підніматися до квартири пішки. Тоді дівчатка про все й дізналися. 

– Я живу на Планеті Вогняних Котів, – схлипував пухнастий, – і кожного ранку літаю між зірок з відерцем у пошуках зоряного пилку. Адже іншої їжі ми не знаємо. А сьогодні я заблукав, залетів дуже далеко. Пилку ж у ваших хмарах знайти не можна! Дуже хочеться їсти! 

– Оксанко! Знов котяру принесла? Ми ж уже з тобою домовлялися! – роздратовано почала мама, тільки-но відчинивши двері. Але цей рудий гість їй чимось сподобався. 

– Добре, нехай трохи побуде, але на ніч він у нас не залишиться. 

– Мені й самому треба додому, – тихенько муркнув Мурчик і принишк на Оксанчиних руках. 

Та мама того не почула. Треба сказати, що прибулець вів себе в гостях досить нечемно. Він не хотів їсти ні сосиски, ні манної каші. А коли мама вийшла з кухні раптом запитав: 

– Можна трішки... он тих ласощів? 

Коли рудий ковтнув один за одним три солодкі шматочки мармеладу, Мар‘янка хотіла було знову заплакати. Але передумала. Вона поклала майже весь мармелад у своє червоне відерце і подала котові… 

– Чудово! – муркнув Мурчик, – Ці ласощі так схожі на наш зоряний пилок! А червоне відерце теж гарне. 

Раптом гість став збиратися додому. Спочатку дівчатка не хотіли його відпускати, але ж стемніло, на небі з‘явилися зірки і прибулець уже добре бачив шлях до своєї рідної планети.  

– До побачення! Було приємно з вами познайомитися! – ввічливо попрощався він, обережно взявся зубами за ручку червоного відерця з мармеладом, і раптом ширнув з балкона просто в зоряне небо.  

Ще довго можна було побачити його вогняного хвоста між зірок. Тільки мама не бачила нічого. Вона сказала, що коти не вміють літати і не їдять мармеладу. Мабуть, це правда. Хоч замість червоного Мар‘янка має дивовижне синє відерце з жовтими зірочками і не може мамі пояснити, де воно взялося.  

Можете не вірити й ви. Але якщо одного разу зустрінете заплаканого рудого приблуду з вогняними лапами й хвостом, який уміє говорити і має відерце для зоряного пилку, то знайте, що то летючий прибулець з Планети Вогняних Котів. Пригостіть його мармеладом. І попросіть залітати частіше. 

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
29.08.2011 Поезії / Вірш
Ішло літечко травами
31.08.2011 Поезії / Вірш
Ожина
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
07.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Пілігрим
06.12.2016 © Ірина Мельничин / Новела
Ілюзії
05.12.2016 © Наталка Янушевич / Мініатюра
Думав "Чого тобі, жінко?"
05.12.2016 © Маріанна / Казка
Звір
03.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Грудка
ПРОЗА. КАЗКИ
12.12.2010
ЯЛИНКОВА КАЗКА
19.07.2011
Казка про Світлячка задаваку
29.08.2011
Відерце для зоряного пилку
31.08.2011
Глухарева школа
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 3 (3+0+0+0+0)
Переглядів: 293  Коментарів: 12
Тематика: Казка, зоряний пил, відерце, мрії, дитинство
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 02.09.2011 21:45  Олександр Новіков для © ... 

будем чекати)))

 02.09.2011 21:37  © ... для Олександр Новіков 

Це вже завтра мабуть з"явиться.

 02.09.2011 21:32  Олександр Новіков для © ... 

Я вже все передивився. 31 до 12 ночі в Гребінках монтував дитячий майданчик до дня знань.


Те що сьогодні придумав те й приніс. зараз друкую якраз. Якщо опублікують все буде 4 вірша

 02.09.2011 21:25  © ... для Олександр Новіков 

Саша, дякую за всі коментарі і оцінки!!! Ти сьогодні щедрий на похвалу! Ото не треба пропадати надовго, а то тепер перечитати всі нові публікації ой як важко! :))) А ти щось приніс, чи просто так на вогник?

 02.09.2011 21:08  Олександр Новіков 

дуже сподобалось 

 31.08.2011 17:16  Оля Стасюк 

Тільки не давайте йому магазинного згущеного молока:)))


Не долетить до планети;))))))))

 31.08.2011 15:57  Антоніна Чернишенко для © ... 

Не віддам)))))

 31.08.2011 09:02  © ... для Антоніна Чернишенко 

Я знаю, Тоню, що ви любите котиків, але цього не запрошуйте! Він поїсть увесь ваш мармелад! :))))

 31.08.2011 01:59  Антоніна Чернишенко 

Чудова казочка, а кошичок взагалі супер

 30.08.2011 13:40  Оля Стасюк для © ... 

Дуже гарна дитяча казочка. Захотілося політати, як в дитинстві уві сні...

 30.08.2011 09:52  © ... для Тарас Іванів 

Скоріше всього! Але перевірте при нагоді. Відеречко можна взяти будь-яке! Видеріться на деревину, відро в зуби і спробуйте полетіти! (Тільки бажано, щоб нікого поблизу не було, а то можуть неправильно зрозуміти! :))))) Удачі Вам на Планеті Вогняних Котів!

 29.08.2011 22:02  Тарас Іванів 

Я теж люблю мармелад...То може я вогняний кіт? Куди я дів своє відеречко?))) 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +6
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +48
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +36
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +87
ВИБІР ЧИТАЧІВ
04.10.2011 © Марина
26.03.2012 © Піщук Катерина
09.12.2010 © Тундра
27.03.2012 © Микола Щасливий
03.12.2011 © Т.Белімова
20.03.2015 © Вікторія Легль
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди