30.08.2011 22:43
-
243
    
  1 | 1  
 © Оля Стасюк

Осіння нарада

Осіння нарада

з рубрики / циклу «Осінні барви дощові»

Заховалось літо у траву, 

Честь віддавши тихо солов’ю... 

Прошуміли ніжні серенади, 

Пролетіли шелести параду 

Тихої роси... Час на нараду. 

І доповідач сьогодні – Сон. 

Як в польоті чистого барвінку, 

Чи то тихо, чи то зовсім дзвінко, 

Він брав верби вранці у полон. 

«Яка користь Вашого полону?» -  

Запитав зелений тихий сад. 

«У полоні сну ці верби тихі, 

Чарівні й спокійні, і без лиха 

Малював художник молодий. 

Колір цей щасливо-золотий  

Дарував поетові бажання 

Написати про тонке зітхання.» 

Йшла нарада далі. Огірки 

Доповіли про свої стежки, 

Користі багато дали квіти –  

Заставляли всіх людей радіти, 

Принесла захоплення вода, 

Соловей чарівні серенади 

Дарував всім людям... 

Йшла нарада 

Золотої Осені. Лиш Сон 

Згадував, як верби брав в полон  

Чистого серпневого туману, 

І як той художник малював, 

І поет, прокинувшися рано, 

Там уперше казку написав 

Віршами про чарівне зітхання, 

І зустрів під вербами кохання, 

Там уперше їй про сон читав... 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 31.08.2011 09:37  © ... 

Дякую. Вірш не дуже смішний, радше замріяний.

 30.08.2011 23:05  Тетяна Чорновіл => © 

Розвеселило! І що цього року був неврожай огірків, теж дуже правильно (у чоловіка в селі невродили) :))) А так вірш гарний!