Душа поета, наче море,
Таке глибоке і прозоре.
А серце, як роса ранкова,
Краплиною у кожне слово.
Любов і ніжність в кожнім взорі,
Чарівні, як на небі зорі.
А розум чистий, мов водиця,
Неначе перлами іскриться.
Лягають строчки на папері,
Немов магічні літні трелі.
Усе, чого митець торкає,
Від сили слова оживає.
Лиш тільки думка незбагненна,
Та неосяжна і натхненна.
Любімо ж слово, ми душою,
Таке пронизане любов’ю.
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 4 (4+0+0+0+0) Переглядів: 154 Коментарів: 3 Тематика: Ода, поет, мова
Літературний портал "Проба пера" розроблений для сприяння розвитку української культури та мови. На ньому можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літпорталі тільки вірші та проза сучасників.
