Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
06.09.2011 21:13Вірш
Про Бога  Про життя  
30000
© Каранда Галина

ЯБЛУЧКО

Каранда Галина
Опубліковано 06.09.2011 / 6150

Гріхів багато нам готує доля. 

Малі й великі, й ніби не страшні, 

І не завжди на них є наша воля, 

Буває, й не помітиш в метушні. 

 

Вони болять, неначе свіжі рани, 

І ниють, як старі нудні рубці. 

Хто праведний, хай кине в мене камінь 

Той, що так довго грів він у руці. 

 

Та гріх один, невільний і бездумний, 

Запав у душу глибоко мені, 

Не відпускає серце нерозумне, 

Нагадує про себе й уві сні… 

 

…Раз на півроку я таки зібралась 

(Хоч недалеко наче і живу) 

Сходить у церкву, свічечки поставить 

За тих, що вже у небі й ще в миру. 

 

З собою сина я взяла малого, 

Учився щоб замолювать гріхи. 

Ходили від святого до святого, 

Читали потихеньку молитви. 

 

А потім в сад ми монастирський вийшли. 

Яка там тиха, лагідна краса! 

І яблуні так втомлено принишкли, 

Що ними милувались й небеса. 

 

У мене й вдома яблука вродили! 

Але ж своє – то завжди не таке… 

А тут ще й обізвалася дитина: 

«Ой, мамо, це ж яке, мабуть, смачне!» 

 

І я так просто яблучко зірвала, 

Неначе це у себе у дворі. 

Майнула думка – мабуть це свячене, 

Раз виросло воно в монастирі. 

 

А молодий монах якось ліниво, 

Немов йому набридло це казать, 

Промовив з докором – у нас на все тут 

Благословення треба поспитать!.. 

 

І він пішов, спокійно, неквапливо –  

Ще встигне помолитись до зорі… 

Й аж тут мене неначе осінило –  

Та це ж я вкрала! Й де – в монастирі! 

 

О Господи! Незграбно, косо-криво, 

Я кинулась пробачення просить. 

Безглуздо так сказала, що дитині… 

А він промовив тихо: «Бог простить» 

 

Червонобоке яблуко в долоні 

Мене пекельним жаром обпалило 

Страшне питання билося у скронях: 

Я гріх сама взяла чи поділила з сином?! 

 

Як каятись, то, кажуть, Бог прощає 

А я не вмію навіть сповідатись. 

Та сни лихі потроху відступають, 

І на прощення хочу сподіватись. 

 

Ніяк не можу вибратись у церкву, 

Буденні справи заступають вічне. 

Згадаю яблуко – і соромом затерпне 

У грудях знову серце моє грішне. 

Лубни 10.11.2008
07.09.2011 Проза / Оповідання
Природний добір
Попередня публікація: 05.09.2011 Поезії / Білий вірш
Напившись кави до нестями...
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
25.04.2018 © ГАННА КОНАЗЮК / Вірш
Спалахи
25.04.2018 © Олег Корнійчук / Вірш
Намалюй...
25.04.2018 © Світлана Орловська / Вірш
Весняна хурделиця
25.04.2018 © Ірин Ка / Вірш
Обірвана струна
25.04.2018 © Костенюк / Вірш
Увертюра
про життя
18.08.2011
Уже жнива!
03.09.2011
На прощу вже ...
06.09.2011
ЯБЛУЧКО
09.09.2011
Зворотній відлік ввімкнено давно
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 3 (3+0+0+0+0)
Переглядів: 1053  Коментарів: 4
Тематика: Вірш, яблучко, монах, гріх, Бог, серце, докір
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 06.09.2013 22:52  Деркач Олександр для © ... 

Дуже сподобалось, і тема, і Ваші роздуми...у Вас є хоч один нормальний гріх?)) 

 06.09.2011 21:51  © ... 

цей вірш був як сповідь. мені справді полегшало, коли написала і прочитала його на нашому літоб"єднанні. дивно, але всі винуватять монаха. в мене й на думці не було винуватити його. зараз у МГАР їжджу вже спокійно - відпустило.

 06.09.2011 21:39  Тарас Іванів 

Ви в церкві шукаєте прощення? Ви вже прощені, бо написали ці рядки!!! Прощення в Вас самій!) 

 06.09.2011 21:36  Тетяна Чорновіл для © ... 

Вірш хвилюючий! Нема і не було в цій історії гріха. На порталі не один уже був вірш про те, як ми самі собі придумуємо страхіття, а тоді все життя намагаємося з ними боротися. Нехай кається монах, який розкидає докори, бо у нього не було дітей і не буде! Нехай кається влада, яка обкрадає народ до нитки без докорів сумління!

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
27.03.2018 © Ковальчук Богдан Олександрович
Русско-тєрнопольський Київ +23
21.03.2018 © роман-мтт
Книжкова полиця: Світи і лабіринти +16
21.03.2018 © роман-мтт
З Днем поезії +16
17.03.2018 © роман-мтт
Кіберпанк попереджає: не зловживайте технологіями +23
ВИБІР ЧИТАЧІВ
24.04.2018 © Люлька Ніна
21.04.2014 © Тетяна Чорновіл
20.08.2011 © Микола Чат
30.04.2016 © Іваніцька Тетяна
28.04.2012 © Мальва СВІТАНКОВА
27.09.2011 © Каранда Галина
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008 - 2018
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори ©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди