Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
07.09.2011 10:54Оповідання
Фантастика  
30000
Без обмежень
© Каранда Галина

природний добір

Чому це не може бути реальністю?
Каранда Галина
Опубліковано 07.09.2011 / 6152

І.

– Ти справді вважаєш, що ми маємо право це робити? – недовірливо поглянув на друга Олег.

– Це не право, це вже наш обов’язок – нервово відрубив Максим. – Сам знаєш, яка зараз демографічна ситуація на планеті. Природний добір років триста, як зник. Чому раніше люди здорові були? – Бо з десяти народжених, добре як двоє виживало. Зате залишались тільки сильні і здорові. А імунітет який вироблявся, як чуму переживе! А зараз що? – тільки чхне – і вже за пігулки! А це тому. Що всіх народжують – кволих, немічних, нежиттєздатних!

– Ти ще древню Спарту згадай! Якщо хворий – у прірву! Ти, до речі, впевнений, що за цим правилом тебе б ще немовлям з гори не скинули?

– Впевнений! Я здоровим народився!

– Але ж це не твоя заслуга! А щастить так не всім!

– Не про щастя зараз мова. І не треба дивитись на мене, як на нелюда. Відкинь емоції і подивись правді у вічі. Те. Що корисно для індивіда, часто згубно для суспільства. Наш, так званий, гуманізм тільки продовжує агонію нещасних і примножує страждання. Хворі батьки не дадуть здорового потомства! І з кожним поколінням криза наростає. Нас накриє лавина. І поки не пізно, треба з цим боротись.

– Звучить, звичайно, переконливо. Але ти хто – Господь Бог? Ти хочеш взяти на себе відповідальність вирішувати, хто має право жити, а хто ні. Це вже було в історії. І називалось фашизмом!

– Не поспішай вішати ярлика! Ніхто нікого вбивати не збирається. А от над народжуваністю дійсно потрібно встановити повний контроль. Не кожна людина має право мати дітей.

– Ти ж спочатку говорив про природний добір. А тепер уже до штучного перейшов…

– Не пащекуй! Раз уже механізм еволюції збито, то налагоджувати його доведеться вручну.

– Макс, а ти не перегинаєш палицю? Хто ти власне такий, щоб замахуватись на святе?

– Знову ти своє! Я, між іншим, вибраний народом Президент Землі! За мене проголосувало 85% населення. І я, зверни увагу, не розпочинаю війну, а, всього-на-всього, хочу скорегувати демографічну ситуацію. То чому ж тоді Наполеон і Македонський герої, а я – ворог народу. Ще раз повторюю, вбивати ніхто нікого не буде. А обмеження народжуваності в історії планети вже було. Згадай хоча б Китай кінця ХХ століття.

– Добре. Поки ми тут не посварились остаточно, давай зробимо так. Ти розробляй свою програму детально, з усіма дрібницями. Потім скличемо Планетарну Раду і обговоримо це питання. Я, чесно кажу, – проти. Але якщо ти зумієш переконати Раду – закон буде прийнято…

ІІ.

Зал невдоволено гув. Наче в світі все спокійно, для чого ж було переривати канікули і скликати Раду? Не пройшло й трьох років після чергового засідання. Хай би ще в режимі онлайн, так ні, «особиста явка обов’язкова». Що це за секретність, могли б і через «павутину» поспілкуватись!

Другий Президент Землі помітно хвилювався. Молодий він ще, цей Максим Вікторович, зелений. Правда й Олег Іванович, голова Планетарної Ради, не дуже старший. Але якийсь розсудливіший, поміркованіший чи що. Як так сталося. Що дві ключові посади Землі дісталися слов’янам, та ще й друзям, парламентарі й досі не могли второпати. Логічно було б припустити, що переможе кандидат від Об’єднаної Азії, чи хоча б афроамериканець. Адже їх народи набагато чисельніші Але ж ні, якимось дивом на велику політичну сцену випливли ці два білолиці русяві парубки. Патріархально продзвенів третій дзвінок і заграв Гімн Єдиної Землі. Голова Ради привітав присутніх, відкрив засідання і якось. Швиденько опустивши очі, передав слово Президенту.

– Шановні парламентарі! Ви всі добре знаєте критичний стан здоров’я населення нашої планети. Не відкидаючи такого значущого фактору як екологія, причину цього я вбачаю в незадовільній демографічній політиці країн Ради. Тобто в відсутності будь-якої політики в цьому плані.

– Чому ж!? Останнім часом багато уваги приділяється розвитку медицини і заохоченню багатодітних сімей.

– В тому й ваша біда! Ви подивіться, хто зараз народжує дітей! – найбідніші, найнеосвідченіші верстви населення, що не стежать за своїм здоров’ям, харчуються як попало. Вживають наркотики і алкоголь. А наша медицина вимушена відходжувати ціле покоління хворих, щоб дати їм шанс народити ще більш немічне потомство.

– В принципі, це правда. Але що ви пропонуєте? Ми ж не можемо заборонити мати дітей.

Залом покотився смішок.

– А чому б і ні! Тільки радикальні заходи зможуть оздоровити населення Землі. І, врешті-решт. Врятувати його від вимирання.

– Ох. І не люблю я ці радикальні заходи, - пробурчав старий китаєць, що був в раді ще за правління Першого Президента. Але на нього дружно замикали молоді колеги.

– Отже, моя пропозиція така. Програму «Здорове людство» впроваджуватимемо в три етапи. На першому – все населення дітородного віку має пройти повне медичне обстеження, аж до вивчення генетичного коду кожного індивіда. Критерії відбору будуть досить жорстокі. Висновки, про здатність мати здорове потомство має дати комп’ютер і підтвердити консиліум лікарів. На другому етапі всім, хто не пройшов комісію. Буде зроблена особлива привичка, після якої ці люди не зможуть більше псувати генофонд.

В залі. Де перебувало півтисячі чоловік. Запанувала мертва тиша. Хвилини через три, тихий жіночий голос з правого крила запитав:

– Та хто ж на неї згодиться, на цю прививку?

Максим, здається чекав цього питання. Він хитро підморгнув і весело промовив: – А ми скажемо що це від грипу, – і, передчуваючи обурення, підняв вгору праву руку.

– Мовчіть, не кажіть зараз нічого. Я передбачив вашу реакцію і цілком її розумію. Але спочатку ознайомтеся з пакетом документів, які лежать перед вами на кожному столі. Це наукові дослідження, які підтверджують деградацію людини як виду за останні 100 років. Ми Вимираємо. Причому в геометричній прогресії. І чим більше стараємось зберегти кожне життя, тим кволіше стає суспільство вцілому. Те, що я пропоную, жорстоко. Але справедливо. До речі. про мораль. Одним махом ми зможемо вибракувати з фізично здорових людей різні асоціальні елементи, злочинців, психічно неврівноважених і т.і. Не говоріть нічого зараз. Подумайте добре про майбутнє землян. Воно зараз залежить від вас. Зустрінемось через місяць в оцьому залі.

Максим сів. Сьогодні, як ніколи раніше, він відчув себе Президентом. Відчував. Що переконав раду. І свято віри, що має право одним розчерком пера вирішити долю мільярдів маленьких людей, що копошаться на ввіреній йому планеті. Поруч, зосереджено вивчав малюнок на скатертині, Олег. Він не знав що сказати.

А рада мовчала. Ще довго ніхто не міг зронити і слова. Кожен розумів, що все сказано вірно. І що це дійсно єдиний вихід. Але однаково було моторошно і не хотілося приймати ніякого рішення. Лише через півгодини зал спорожнів. Парламентарі розійшлись тихо, не прощаючись і не дивлячись один одному в очі.

Коли через тиждень відкрили скриньку з бюлетенями таємного голосування, всі були шоковані. Адже кожен, хто казав ЗА, надіявся що сусід скаже ПРОТИ, і рішення не приймуть. Але ПРОТИ був всього один голос. Мабуть, старого китайця, а може й не його. А тихої жіночки з правого крила.

Програму доопрацювали й затвердили. Спочатку було дуже важко її реалізувати. Масові обстеження й вакцинації були пояснені епідемією надважкого новозеландського вірусу. І, навіть, медперсонал не знав. Яку ж прививку вони роблять населенню.

Народжуваність різко впала. А коли стурбовані бездітні пари приходили на прийом, лікарі розводили руками: «У вас порушено генетичний код. Зробити нічого не можна»

Згодом процес налагодився. Раніше так проводили набір в армію – медкомісія вирішувала долю юнака. Тільки зараз перевіряли всіх і «призовний вік» про всяк випадок понизили до 14 років. А найцікавіше, що таємниця була збережена. Ті, хто був посвячений в неї, боялися чи то гніву людського, чи то голосу власної совісті. Вони майже переконали себе в тому, що роблять добро.

Міністерство охорони здоров’я просто віддавало накази своїм підлеглим, не дуже вдаючись до пояснень. Тим більше, що хворих дійсно меншало. Вони помирали. А новонароджені справді були здоровіші. Правда й серед них до повноліття частина з них «вибраковувалась». Але в цьому ж і полягає природний добір.

Програма з грифом «Цілком таємно» передавалась від Президента до Президента. І ніхто х наступників не ризикнув ні розсекретити її, ні призупинити. Адже все було зроблено правильно?

Загроза перенаселення зникла, проблема нестачі харчів відпала. Довелося. Правда. Впроваджувати заборону на шлюб між «здоровими» і людей з«порушеним генетичних кодом». Бо так не те що здорового, а ніякого потомства не дочекаєшся. А люди якось звикли до того, що діти – це рідкість і велике щастя, дароване не кожному. Власну ж неспроможність пояснювали поганою екологією, радіовипромінюванням і глобальним потеплінням.

Через три покоління населення землі скоротилось на три четверті. Зате це були «вершина», цвіт нації, так би мовити, біла кістка й голуба кров.

Потім було велике цунамі. Чи то астероїд, впавши в океан, здійняв гігантську хвилю, чи неконтрольована ядерна реакція в могильнику радіаційних відходів розколола землю. Це вже не важливо. Розбиратися в причинах трагедії було нікому. Гігантська хвиля прокотилася по всіх континентах, нагло забираючи життя в старанно відібраних людей з прекрасним генетичним матеріалом. Тобто в усіх, хто зміг пережити «природний добір». Це був дійсно Великий Потоп. За що питається? Бог знає…

І тільки високо в горах Китаю дивом уціліло плем’я малограмотних і некультурних людей. Нащадків ще тих безправних селян, які наважилися народити більше, ніж одну дитину в часи «культурної революції» кінця ХХ століття. Діти ці були поза законом, вони не отримали ніяких документів, не були зареєстровані як громадяни своєї країни і уникли тотального відбору, їх не торкнулася вакцинація. Жили як уміли, народжували. Як Бог дасть. Світ забув про їх існування, а вони не дуже переймалися глобальними проблемами, піднімаючись все вище в гори, подалі від цивілізації…

А може, їх вивів колись в гори старий китаєць…

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
06.09.2011 Поезії / Вірш
ЯБЛУЧКО
08.09.2011 Поезії / Пісня
Завесніло, зашуміло
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
06.12.2016 © Ірина Мельничин / Новела
Ілюзії
05.12.2016 © Наталка Янушевич / Мініатюра
Думав "Чого тобі, жінко?"
05.12.2016 © Маріанна / Казка
Звір
03.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Грудка
01.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Паморозь
фантастика
07.09.2011
природний добір
15.09.2011
Диплом творця (Частина перша)
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 3 (3+0+0+0+0)
Переглядів: 199  Коментарів: 14
Тематика: Оповідання, природний добір, Китай, епідемія, цивілізація
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 26.09.2016 23:26  © ... для роман-мтт 

нє))) я мала на увазі лише короткі фантастичні оповідання. 

 26.09.2016 22:44  роман-мтт для © ... 

дякую. дивіться не перехваліть. зараз читаю Ніцше "про користь історії...", наче зветься  

 26.09.2016 22:40  © ... для роман-мтт 

та я з того, що ви пишете, зробила висновок, що мені можна звертатися до вас по рекомендацію літератури... ) 

 26.09.2016 22:34  роман-мтт для © ... 

тут повністю заслужено, з огляду на мої смаки. 

 26.09.2016 22:28  © ... для роман-мтт 

))) нарвалася на комплімент))) дякую. 

 26.09.2016 22:08  роман-мтт для © ... 

"старий воїн - мудрий воїн".
прикольно написано! 

 19.11.2012 23:29  © ... для Деркач Олександр 

) найкраще мені їхні твори йшли під температуру... пам"ятаю, студенткою ще, захворіла, 39,5 т-ра... і томик Стругацьких... почитати-заснути-почитати-заснути... і такі яскраві картинки в свідомості))))) треба перечитати... 

 19.11.2012 23:21  Деркач Олександр для © ... 

щойно почув...читав УСЕ, від усього в захваті...жаль... 

 19.11.2012 23:04  © ... для Суворий 

Ушел из жизни Борис Стругацкий
МОСКВА, 19 ноября. В понедельник 19 ноября скончался известный писатель-фантаст Борис Стругацкий. Ему было 79 лет 

 07.09.2012 16:55  Деркач Олександр для © ... 

На рік назад, я люблю так - глянеш що було в цей день рік і т.д. тОму і задумуюсь про сяке-таке))) 

 07.09.2012 16:00  © ... для Деркач Олександр 

ух-ти!) а як це Ви сюди аж забрели? спасибі!) 

 07.09.2012 10:44  Деркач Олександр для © ... 

Так і в Книзі написано - плодіться і розмножуйтесь, а там як Бог дасть ... а в реалі хтозна що людство буде робити, а може Земля і Бог самі за нас зроблять... 

 03.03.2012 02:31  Ницик Андрій 

Люди як завжди хочуть кращого, а отримують що й завжди, а світ час від часу вносить свої корективи не залежно від того, що хто хоче. :) 

 07.09.2011 11:24  Тетяна Чорновіл 

А чому ж, можемо до такого докотитися! Мені здається, що й зараз під видом корисних інєкцій нам впарюють багато чого несподіваного.... І не так легко уявити себе китайцем в горах!

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +41
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +35
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +86
05.09.2016 © Каранда Галина
Тест: Чи легко Ви орієнтуєтеся на сайті Проба Пера"? +78
ВИБІР ЧИТАЧІВ
24.04.2013 © Тетяна Белімова
12.04.2011 © Закохана
09.12.2010 © Тундра
26.11.2011 © Микола Щасливий
18.09.2013 © Тетяна Белімова
10.07.2013 © іміз
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди