Мигнув картинкою провидець 

І світ купився 

Вежі 

В зрив 

Ілюзія 

Натхнення 

Гнів 

І безневинних душ могила 

І дим 

Ще не розвіяний до нині 

У лабіринті 

Ворогів як тіней 

Як примар 

Хтось десь розпилює зорін 

Хтось у конверти запечатує сибірку 

І ось він 

Шок 

Мистецтво не перегнути палку 

Налякані бажають помсти 

Наляканим вже все одно 

Що їхнім страхом 

Машина лицедійної війни 

Впирається бульдозером 

У їх джихат 

Перевертаючи піски 

Зламавши чи в одних провідників 

Не до кінця ще 

Струхлявілу совість 

Уже за звичай звичний шмон 

І цінна практика 

Упливу на свідомість 

Ще досі не розвіяв вітер часу дим 

Сотворений з уламків хмарочосів 

Дрогобич, 2011