12.09.2011 09:12
-
275
    
  3 | 3  
 © Микола Чат

з рубрики / циклу «ГУЛЯЛО ЛІТЕЧКО СТЕПАМИ»

Жадану прохолоду на поля 

Приносить в серпні нічка чарівниця. 

Дрімає степ... Лиш вітерцю не спиться, 

Траву колише він, як немовля. 


А та шумить, тихесенько зітхає, 

Ромашками сміється в небеса… 

Із зоряних очей Богів, сльоза, 

Росою вранці на поля стікає. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 12.09.2011 18:13  Каранда Галина => © 

Ніжно, лагідно, приємно. А то щось сьогодні всіх потягло на апокалістичну філософію. А тут так просто й мило!