Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
29.07.2009 00:00Вірш
Для дорослих  Про кохання  
10000
© Оксана Білова

Без тебе

Оксана Білова
Опубліковано 29.07.2009 / 625

1.2. Тихо-тихо шепочусь з тобою 

І у погляді бачу думки, – 

Все минуле знайоме до болю, – 

Пригортаєш мене залюбки. 

 

2.2. Ніжно пестиш заплакані очі 

І торкаєшся зрошених вуст, 

Так хотів повернути б ті ночі, – 

Не вернеш не скалічених душ. 

 

3.2. Обіймаєш так палко, безтямно, 

Забуваючись в пристрасті мрій, 

Але знаю, що все це прощально, 

Не залишиться й крихти надій. 

 

4.2.Завтра вже не зустрінеш привітно, 

Будеш в колі зневірених сил. 

Все сьогодні для тебе чарівно, 

Бо ти вперше літаєш без крил. 

 

5.2. Ти щасливий в полоні бажання, 

Ти не знав, що буває таке. 

Не порівнюєш навіть з коханням

Бо не в змозі побачити все. 

 

6.2. Ти не можеш відчути насправді 

І віддатись пориву журби. 

Ти кохав, та сказати по-правді, 

Заглушив почуття без вини. 

 

7.3. Та чи можна вбивати кохання?! 

А із ним і людину усю! 

Щоб достойне знайти покарання 

Треба просто сказати: «Прощу!» 

 

8.3. Та благаю, не треба вбивати… 

Навіть думати знову не смій! 

Щоб по-справжньому вміти кохати 

Треба тільки побачити біль. 

 

9.3. Все, що міг, ти уже заподіяв, 

Вибив вперше мене з колії 

І, коли дужий вітер повіяв, 

Я отямилась вже на мості. 

 

10.3. Ще раніше улюблене місце, 

А тепер тільки спогад про страх, 

Повертаюсь частіше й частіше, 

Щоб відчути не долю, а жах. 

 

11.3. Більше очі твої не шукаю, 

Погляд вже не проймає до дна 

І разом нас я не уявляю – 

Це поєднання зла і добра. 

 

12.1. Так багато гіркого приніс ти 

У моє ще казкове життя, 

Я б хотіла, щоб більше не снився, 

Бо ти – просто знайоме сміття. 

 

13.1. Ти ходив і тривожив всі ночі, 

Не шукав, знав, що можеш прийти 

(Я не знала тоді чого хочу!), 

Ти, як злодій, украв ті роки. 

 

14.1. Проте знов повертаюсь до думки 

(Незважаючи навіть на це!), 

Що я згадую всі поцілунки  

І вважаю їх щастям. Але… 

 

15.1. Мабуть, слово з трьох букв заважає 

І три крапки, що завжди в кінці. 

Ти, напевно, мене ще кохаєш, 

Бо не зміг заховати рубці. 

 

16.1. Не скажу, що змогла все забути, 

Хоч прощу, – це не змінить тих днів, 

І обманом не зможеш почути, 

Не навієш утрачених слів. 

 

17.3. Всі слова, почуття розгубились, 

Розійшлися сумні хто-куди, 

І на інше життя подивились, 

Не вернулись до тебе. Прости! 

 

18.4. Серце Іншого вже покохало 

І не менше, я знаю, повір, 

Воно крихт у людей не благало 

І не втратило пильний свій зір. 

 

19.4. Я не можу Його порівняти 

Ні з добродієм, ні з «бідняком», 

Але Він кожен раз піднімати 

Може долю мою із долонь. 

 

20.4. Він беззахисність не помічає, 

Бачить силу у ніжності мрій, 

Доброту Він лише підкріпляє 

І дарує мені погляд свій. 

 

21.4. На очах відчуваю я сльози, 

Але скотиться тільки одна. 

Він вустами торкнутися може 

Й оп’янити мене без вина. 

 

22.4. Чую голос і згадую море, 

Він, як музика, ллється з душі. 

Я для Нього зроблю все, що зможу, 

Бо вже впевнилась – ми не чужі. 

 

23.4. Наші зустрічі я пам’ятаю, 

(Пам’ятатиму, знаю, завжди!). 

І сказати: «Його не кохаю», 

Це те ж саме веліти: «Умри!» 

 

24.4. Ми хотіли лише прогулятись 

І лежати на ліжку разом, 

У розмовах могли забуватись, 

Зігріватись любові теплом. 

 

25.4. Нам не треба тоді губи, руки… 

Тільки б час зупинити на мить! 

Щоб сказати усе і почути, 

Як прожив Він без мене один?! 

 

26.4. Люба нам тоді наша самотність, – 

Не потрібен для щастя ніхто, 

Забуваємо, що таке гордість – 

На мольберті стоїть світле тло. 

 

27.4. Серця пензлем життя намалюють, 

На картині побачимо все: 

Будуть барви, які зачарують, 

Світлі й темні – без них все пусте: 

 

28.4. Без грози – ясний день непривітний, 

Без зими – не чекали б весну, 

Без вагань – навіть ти – несумнівний, 

Не спитав би у мене «чому?!» 

 

29.1. Я з тобою і мала зустрітись 

У минулому не на біду. 

Ти навчив мене за щастя битись, 

Цінувати усе, що люблю. 

 

30.1. І за це тобі вік буду вдячна, 

Не було би без цього мене, 

І тепер не шукав би ти щастя –  

Знову в серці моєму себе. 

 

31.1. Помилки загартовують в битвах, 

А війну ти давно вже програв. 

І я згадую завжди в молитвах 

Того, хто так болюче кохав. 

 

32.1. Я тоді, присягаюся, знала, 

Що ти любиш тільки мене, 

Це не випадок, що я вгадала, – 

Варто просто зустріти тебе. 

 

33.1. Все зробила, щоб лиш пригорнути… 

Повернути усе, що було. 

Ти не зміг мене, мабуть, почути 

Або просто не вірив. Чи що? 

 

34.0. Пам’ятаю останню розмову, 

Я сказала, що не проживу, 

Не почувши, хоч здалека, мову, 

Яку сильно… так сильно люблю. 

 

35.0. Вперше я почуття відкривала, 

Розуміючи, що все мине. 

І, здається, я майже благала. 

Ну, а ти… Усміхнувся і все. 

 

36.0. Тоді сльози котились рікою, 

Не хотілося жити (в вогні). 

Ти ходив, сміючись наді мною. 

Я втекла. Та вернулась, бо «Ні!» 

 

37.0. Не могла про життя забувати, 

В той же вечір зробила «на зло», 

Почала я з тобою змагатись, 

Але вийшло мені на добро. 

 

38.0. Ще я довго з коханням боролась, 

Ой, як довго ховала його 

(Та при зустрічі знову зривалась), 

Не могла заховати на дно. 

 

39.0. Ти не знав, що було із душею, 

Ти не бачив, а бачили всі. 

Крадькома ти знущався над нею, 

А вона не згорала й в вогні. 

 

40.0. Та не зміг навіть ти приховати, 

Що у тебе я в серці жила, 

Не дозволив взаємно кохати 

І не жив ти без мене сповна. 

 

41.5. Дні за днями в журбі пролітали. 

А, що далі? Відомо давно. 

Те раніше, що ми малювали 

Розпливалось лише на вікно. 

 

42.5. А з дощем все на склі розмивалось 

І зникало, а я в напівсні 

Тіні бачила, що розлучались 

Вже навіки і вже не сумні. 

 

43.5. Залишалося світле майбутнє. 

Малювати змогла я сама 

І на світлому фоні у руки 

Твоє серце тобі віддала. 

// // // // // // // // // // // // // // // // 

 

44.5. Тихо-тихо шепочусь з Тобою 

І у погляді бачу думки, – 

Все минуле ти знаєш до болю, – 

Пригортаєш мене залюбки. 

 

45.5. На очах не бринітимуть сльози, 

Вони висохли вже назавжди. 

Ти цілуєш і пестиш долоні, 

Щойно – «Він», а тепер уже – «Ти». 

березень 2005
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
02.08.2009 Поезії / Вірш
Є у митця колода карт
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
04.12.2016 © Георгій Грищенко / Вірш
Дитя природи
04.12.2016 © Панін Олександр Миколайович / Драматичний вірш
Чому ти мене покинув? (Апаш-танго)
04.12.2016 © Серго Сокольник / Ліричний вірш
Йшов на скін сірий день...
04.12.2016 © роман-мтт / Вірш
Мріями (фантастично)
03.12.2016 © Богдана Копачинська / Ліричний вірш
Танцями дервішів закружляють сніжинки
Вірш Про кохання
29.07.2009
Без тебе
29.07.2009 © Апафіоз
Тіло, що могло ще любити...
26.07.2009 © Яніка Терещенко
Твоя муза
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 1 (1+0+0+0+0)
Переглядів: 779  Коментарів: 4
Тематика: вірші, кохання, любов
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 01.09.2009 22:10  © ... 

Дякую! 

 01.09.2009 19:06  Невпинна Думка 

Навіщо критикувати... Тут просто нема що критикувати. Чудовий вірш! Він живий, сповнений любов`ю... У мене просто нема слів.. 

 01.09.2009 17:29  © ... 

Мені подобається цей вірш таким,який він є, хоч багато хто його критикує. 

 31.08.2009 22:41  Комарова Ольга 

Просто неймовірно!!!Не розумію, чому ніхто не залишив коментарів...Потужний вірш.Хоча він великий-та ви не втратили суті, у ньому немає нічого зайвого.Історія любові 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +33
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +35
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +84
05.09.2016 © Каранда Галина
Тест: Чи легко Ви орієнтуєтеся на сайті Проба Пера"? +77
ВИБІР ЧИТАЧІВ
03.05.2011 © Наталі
03.12.2016 © Олена Вишневська
30.11.2014 © СвітЛана
02.10.2011 © Тетяна Чорновіл
09.12.2010 © Народна творчість
28.12.2011 © Тетяна Чорновіл
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди