Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
14.09.2011 19:47Мініатюра
Про батьків  Про любов  Про дитинство  
40110
© Дарія Китайгородська

Подарунок на день народження

Дарія Китайгородська
Опубліковано 14.09.2011 / 6258

Маючи за плечима вже чимало літ і днів народження, все одно найяскравіше пам’ятаю своє п’ятиріччя й свій перший подарунок

Жили ми тоді у селі над Тернавкою, над долиною, на самісінькому щовбку. Перед хатою навіть паркану не було – просто зелений моріжок, клумби з квітами, які обожнювала моя мама, і величезне куписько піску, яке обожнювала я: ми з друзями будували там фортеці, хатки, пекли пиріжки й просто сипали його жменями одне одному за комір. 

Це вже тепер я розумію, як бідно ми в той час жили: від зарплатні до зарплатні, яку приносила мама з лікарні та батько з пекарні. Ну, й звісно, городина, ягоди, фрукти з саду. А тоді особливо над тим не замислювалася, маючи свої дитинячі розваги, турботи й прикрощі. До одного Дня. 

Моїми друзями були хлопчаки з нашої вулиці: Юрко та Ігор, сини сільської аптекарки. Наша нерозлучна команда постійно гралася біля огородженої кам’яним муром церкви. Там росли величезні й старезні клени, а під ними стелилася зеленюща й м`яка трава, як ото з російських казок – „травушка-муравушка”: на неї було класно падати „вбитою” або „пораненою” під час „бойових дій”, які регулярно вела наша „армія”. 

Але якось мама вирішила, що мені треба було б мати й подружок-дівчаток, щоб не вирости „цілковитою хлопчуркою”. Тому на неділю мене почали відводити до бабусі Марії, татової мами, яка жила на іншому кінці села. Так я познайомилася з Людою. 

Наші ігри виявилися суто дівчачими: з пупсами, кухоньками, каструльками, мисочками та чашечками. Але це теж було цікаво, бо Люда вміла гратися в різні історії з королями й королевами та принцами й принцесами. Вона була молодшою від мене на рік без одного дня. Тобто дні народження у нас виявилися один за одним: спочатку у неї, потім – у мене. 

І ось настав той День – Людин день народження. Це була неділя, середина серпня. Ми з мамою ще йшли вулицею, коли побачили Люду, яка зустрічала нас біля бабусиних воріт. Я її навіть спочатку не впізнала, так ошатно вона була одягнута: у новому білому платті, нових червоних черевичках і з величезними червоними стрічками у волоссі, вив`язаними у вигляді квіток. 

У відповідь на моє німе питання Люда вигукнула: „У мене ж сьогодні день народження! Дивись, що мені подарували!” – й крутнулася на одній нозі, показуючи, яке в неї гарне вбрання. 

Чесно кажучи, до цього моменту я навіть не підозрювала, що на день народження, крім смачного торта й маминого поцілунка, можна отримувати ще щось. Це було цікаво й незвично. 

Наступного дня я прокинулася від маминого поцілунку, вислухала привітання й побажання, а потім прямо й відверто запитала: „А де мої подарунки?..” 

...Коли згадую цей момент, мені до сьогодні ніяково за свою поведінку. Звісно, тоді я ще не розуміла багатьох речей: що не всі сім`ї мають змогу купувати своїм дітям дорогі речі, що найдорожчі коштовності не замінять родинну ласку й турботу і що насправді найдорожчий подарунок для дитини – це материнська й батьківська любов

Але моя мама не розгубилася: „Твій подарунок на нашій клумбі. Він спеціально чекав твого дня народження. Заплющ очі”, - сказала вона, й взявши мене за руку, повела на вулицю. 

А коли я за маминою командою розплющила очі, то переді мною на клумбі височіла (так-так, саме височіла!) велетенська темно-червона жоржина. Квітка була розміром з доброго соняшника, а стебло виявилося якраз мого зросту. 

Жоржина прожила на клумбі більше тижня, й усі її так і називали – „Дарчин подарунок”. 

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
27.08.2011 Проза / Оповідання
За ковток кохання
21.09.2011 Проза / Оповідання
Осіння пригода
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
07.12.2016 © Титаренко Оксана Олександрівна / Мініатюра
Щастя
07.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Пілігрим
06.12.2016 © Ірина Мельничин / Новела
Ілюзії
05.12.2016 © Наталка Янушевич / Мініатюра
Думав "Чого тобі, жінко?"
05.12.2016 © Маріанна / Казка
Звір
Мініатюра Про дитинство
19.10.2012
Циганський льодяник
14.09.2011
Подарунок на день народження
05.05.2011 © Марианна
Щастя за гривню
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 4.17 (МАКС. 5) Голосів: 6 (4+0+1+1+0)
Переглядів: 1431  Коментарів: 9
Тематика: Мініатюра, батьки, любов, дитинство, подарунок, день народження
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 15.09.2011 20:38  Олександр Новіков 

про купу піску аж ностальгія 

 15.09.2011 13:14  Оля Стасюк для Тетяна Чорновіл 

Цікава історія. А я завжди на день народження хотіла мати у дитинстві... вазон. Так хотіла вирощувати свою рослину(певне, любов до біології заклалась ще на генетичному рівні), а мені казали, що на городі й так повно... Просто боялися, що я, мала, розіб"ю його чи занедбаю, а потім засмучусь, що зів"яв... А коли подорослішала, сама перенесла кілька малих вазонів до себе в кімнату, наче таємно... З тих пір на моєму вікні менше 12-13 горшків з квітами не буває ніколи.
 

 15.09.2011 12:59  Тетяна Чорновіл для © ... 

:))) Історія настільки схожа, що немає смислу повторятися в оповіданні. Мені також не дарували нічого на день народження і не святкували. А то років у 5-6 (вік схожий) я сказала на вулиці двом немолодим сусідкам, що в мене іменини, і вони набилися до нас додому на святкування. Мама збігала в магазин за якоюсь пляшкою і консервою (не борщ же їм давати). А вони принесли мені подарунки, які я пам"ятаю й досі: носовичок за 50 коп, і пробник дешевих духів Сирень, теж за 50коп. Я була така здивована, що мені хтось щось подарував!!! Настоящий день рождения!!! Як у Ослика Іа :))))) Пам"ятаю ще й досі те трепетне відчуття до перших і останніх моїх дитячих подарунків! Ще раз дякую Вам за спогади!!!

 15.09.2011 11:56  © ... для Оля Стасюк 

Дякую:)

 15.09.2011 11:45  Оля Стасюк 

Чарівно! Дуже приємне, тепле оповідання.

 15.09.2011 11:44  © ... 

Дякую, пані Тетяно:) Дуже ціную Ваші коментарі. Може, все ж розповісте історію ж Вашим днем народження?

 15.09.2011 11:43  © ... для Каранда Галина 

Дякую:) Приємно, що читаєте...

 14.09.2011 21:49  Каранда Галина 

Гарно... Наші подарунки в дитинстві теж були скромні...

 14.09.2011 20:06  Тетяна Чорновіл для © ... 

Дуже сподобалось оповідання. Справа в тому, що у мене також дещо схожа історія була з днем народження. В коментарях не розповіси! Але оповідання навіяло спогади! Дякую! :)))

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +8
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +53
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +36
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +87
ВИБІР ЧИТАЧІВ
03.12.2011 © Т.Белімова
12.04.2011 © Закохана
09.12.2010 © Тундра
23.02.2013 © Тетяна Белімова
29.08.2010 © Віта Демянюк
20.03.2015 © Вікторія Легль
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
Купить шведские стенки sportcity74.ru.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди