19.09.2011 23:38
116 views
Rating 0 | 0 users
 © Микола Чат

Рыдала чайка горько на закате, 

Штормил в ответ ей мрачный океан, 

Над бездною стояла, в белом платье, 

Девчонка, глядя вдаль сквозь ураган. 

Туда, где морячок её, тоскуя, 

Душою полной страсти и огня, 

Просил волну бегущую, целуя, 

Чтобы родной привет передала. 

Волна от слёз мольбы, вмиг став солёной, 

Умчалась…. И попалась в сеть годам, 

А вырвавшись, о скалы утомлённо, 

Стучалась…. Но, глуха была мадам: 

Смотрела вдаль незрячими глазами 

Старуха, в клочьях белого тряпья… 

Волна всё изводилась брызг слезами, 

А та не слышала, любила и ждала. 

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш, Для студентів, Для дорослих, Про любов

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Стих - Стрелою сердце мне пронзил...». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Стих - Прикосновенье нежных губ...». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Микола Чат.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Микола Чат

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо

Сторінка: 1 з 10 | Знайдено: 56
Автор: Микола Чат
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: ЛІРИКА МОВОЮ БРАТНЬОГО НАРОДУ;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;