Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
21.09.2011 19:41Оповідання
Для дорослих  Для дітей  Для школярів  Про гумор  Про школу  Про дитинство  
Шурчина математика
30000
© Тетяна Чорновіл

Шурчина математика

Тетяна Чорновіл
Опубліковано 21.09.2011 / 6402

Щастить тому Борису! Має сестричку, тільки на два роки молодшу від нього. Правда, Тетянка вередлива, ябеда та ще й ревуля. Та Борис каже, що він з тим дівчиськом не водиться. Ще й бабуся в них є. Мала Тетянка завжди з бабусею. А це означає, що Борису з нею клопоту мало. 

У Толі немає бабусі. Точніше, є, але вона дуже далеко, аж у Білорусі, тому й приїжджає рідко. А Шурка, його братик, такий малий. За Толю молодший аж на чотири роки. Скільки себе пам`ятає Толя, йому доводиться возитися з тим малюком, бо тато на роботі, а мама постійно зайнята по господарству. Тільки Толя збереться погуляти на вулицю, мама тут як тут, підсовує йому Шурку. Приходиться возитися з ним цілий день. Спочатку з коляскою, потім з візком... Товариші на вулиці насміхаються, прозивають нянькою. Біда та й годі! 

Думав, як у школу піде, то від Шурки відкараскається, та де там. Тільки закінчуються у Толі уроки, Шурка ходить за ним хвостом з пальцем у роті. Пробував давати стусана - жаліється мамі, а утекти від того малого пронири не завжди вдається. Мамі, знову таки, насвистить, і буде Толя мати проблеми. Іншими словами, з Шуркою одні неприємності. 

А й хитрий малий росте, світ таких не бачив. Мамин підлиза! Розрюмсається, пожаліється на Толю, і мама вже його по голівці пестить, цукерку підсовує, гроші на морозиво дає. А Шурка тільки тихенько посміхається. Правда, Толі також дають гроші на морозиво, але купивши, доводиться ділитися з Борисом, бо все одно виклянчить. Були гроші та й немає. 

А в малого завжди повно копійок. Певно, виросте банкіром. Адже у Шурка будь-коли можна позичити десять, двадцять чи тридцять копійок, тільки віддавати доведеться з відсотками. Не лише Толя, а й інші діти позичають у нього. І спробуй не віддай, здійме такий галас, нажаліється скрізь і всюди. Краще з ним не зв`язуватися. 

Тепер ще й нові проблеми. Шурка пішов до першого класу. Толя зітхнув з полегкістю. Та не тут-то було - мама знову нав`язала молодшого, допомагати йому з домашніми завданнями. Спочатку справи йшли добре. Толя ще й Бориса підключив до цієї роботи, а Шурка виявився здібним учнем і виконував домашні завдання з задоволенням. Але, як не дивно, математика Шурці давалася важко. Не вмів він приклади розв`язувати, хоч як «учителі» не билися над ним. Поки вистачало пальців на руках і ногах, ще справи просувалися так-сяк, але недовго, бо скоро пішли приклади з десятками. Шурка рюмсав, а Толя не міг вирватися погуляти на вулицю ні на хвилину. Поки одного разу у Бориса не з`явилася чудова думка. 

Той день нічим не відрізнявся від інших Шурка швидко, як завжди, виконав вправи з письма, цілком пристойно, хоч і трішки по складах, прочитав текст про рідну школу і безнадійно засів біля підручника арифметики. Толя з погано прихованим роздратуванням у голосі якось по-старечому почав: 

- Скільки буде: п`ятнадцять плюс тридцять п`ять?  

Шурка з розпачем уп`явся на велику муху, що дзижчала та билася об скло. Борис потім розказував Толі, що й сам не знає, як до нього дійшло таке просте, як здавалося тепер, вирішення цієї проблеми. Він підійшов до Шурки зовсім близько і майже пошепки запитав: 

- Скажи мені, Шурко, а скільки буде: п`ятнадцять копійок та ще тридцять п`ять копійок? 

І Шурка миттєво, не відриваючи погляду від дурної мухи, відповів: 

- П`ятдесят копійок? 

Толя від здивування роззявив рота, а Борис, гордий сам за себе, продовжував, поглядаючи у підручник: 

- А якщо до сорока восьми копійок, що в тебе залишаться в кишені, мама додасть тобі ще двадцять три копійки? 

- Сімдесят одна копійка, - випалив Шурка, машинально засовуючи руку до кишені. 

Тут вже і Толя, відіпхнувши свого товариша, підступив до звеселілого Шурчика і промовив: 

- В тебе було п`ятдесят копійок, але ти загубив двадцять п`ять копійок у траві... Що тоді? 

Рішуча відповідь першокласника пролунала несподівано: 

- Я шукатиму ті гроші до ночі, поки не знайду!  

- Після миті збентеження, Борис зловтішно промовив: 

- Ти не знайдеш, бо Тетянка давно підібрала їх і витратила на льодяник! Кажи, скільки в тебе залишилося! 

- Тридцять одна копійка, - губи в Шурка затремтіли і на очах з`явилися сльози, - але я все одно розкажу мамі... 

Приклади того дня Шурчик зробив дуже швидко, і «вчителі» могли по праву пишатися здібностями учня та своїми методами навчання. Проблем з математикою після того більше не було. Скоро Шурка взагалі буде обходитися у приготуванні уроків без братової допомоги. Але на все свій час. А поки, якщо прислухатися до гомону в Шурчиній кімнаті, можна почути такий звичайний тепер діалог: 

- В тебе було сімдесят копійок, Тарас віддав тобі борг тридцять п`ять копійок, але ти купив собі морозиво за шістдесят копійок. Що лишиться в тебе? 

- Сорок п’ять копійок, - відповідав бадьоро Шурка, - тільки Тарас мені винен ще десять копійок, за відсотки. 

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
20.09.2011 Поезії / Вірш
Магія поетичних слів
22.09.2011 Поезії / Вірш
Нарешті
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
03.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Грудка
01.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Паморозь
30.11.2016 © роман-мтт / Нарис
Інженери всесвітів
29.11.2016 © Маріанна / Казка
Смолоскип
28.11.2016 © Меньшов Олександр / Роман
Світ таємничий, світ наш древній… (Частина 1. Осколки. Історія 2)
ПРОЗА
08.05.2010
Думки старого годинника
01.09.2011
І рахувати до тисячі
21.09.2011
Шурчина математика
30.09.2011
В гості до БОРСУКА БОРСУКОВИЧА
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 3 (3+0+0+0+0)
Переглядів: 724  Коментарів: 11
Тематика: Оповідання, гумор, школа, дитинство, математика, Шура
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 21.09.2013 13:27  © ... для Дебелий Леонід Семенович 

Дякую на добрім слові! Приємна Ваша увага! 

 21.09.2013 09:01  Дебелий Леонід Семен... для © ... 

Тепло так, з любов`ю написано! Вічна пам`ять педагогу! 

 21.09.2011 21:14  © ... для Каранда Галина 

На добраніч!

 21.09.2011 21:12  Каранда Галина 

:))))))))))))))))))))

 21.09.2011 20:09  © ... для Тарас Іванів 

Де Ви пропадали? Знову з білим братством воювали? А за відсотки може й рекет наїхати! :)))

 21.09.2011 20:03  Оля Стасюк для © ... 

Ага, дуже.Падала від сміху.

 21.09.2011 19:56  Тарас Іванів 

Нікому Тарас нічого не винен!!!))))) Мені дуже сподобалось)))

 21.09.2011 19:55  © ... для Оля Стасюк 

:))))) Весело!

 21.09.2011 19:53  Оля Стасюк для © ... 

Пам"ятаю, як молодшу сестру вчила математики. Копійки рахуват вона не вміла, яблука(народний метод) не допомагали. Що тоді тільки не рахували! Починаючи від пальців, закінчуючи деревами поблизу, іграшками і вазонами. Тепер рахує сама, але інколи повертається до варіанту пальців...

 21.09.2011 19:50  © ... для Оля Стасюк 

Реальна історія про сусіда Шурку! :)))))

 21.09.2011 19:48  Оля Стасюк 

Супер! Чарівне і правдиве оповідання!


Ситуацію знаю по собі (2 молодших сестри).

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +33
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +35
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +84
05.09.2016 © Каранда Галина
Тест: Чи легко Ви орієнтуєтеся на сайті Проба Пера"? +77
ВИБІР ЧИТАЧІВ
04.10.2011 © Марина
26.03.2012 © Піщук Катерина
09.12.2010 © Тундра
17.04.2013 © Тетяна Белімова
20.03.2015 © Вікторія Легль
06.01.2012 © Т. Белімова
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди