26.09.2011 23:46
-
323
    
  - | 1  
 © Великий Назарій

Нерозділена любов

Неначе вчора це було 

Коли уперше я Тебе зустрів 

По тілу мов би струмом пронесло 

І ще тоді я зрозумів 


Що переді мною та єдина 

Котру чекав я стільки літ 

Подумав що це янгол, не людина 

І в серці моєму залишила Ти слід 


З тих пір я зустрічі бажаю 

Хоч на хвилинку, хоч на мить 

І коли здалека я Тебе вбачаю 

То з вигляду холодний, а всередині усе горить 


Бо не можу я словами передати 

Всю силу своїх почуттів 

Що зумів Тебе так палко покохати 

А вслух сказати все це не зумів 


Почав писати,сміливості набрався 

Присвячую Тобі ось ці вірші 

І прошу строго не суди, я ж так старався 

Повір, усе це лине щиро від душі 


Люблю тебе, а ти мене не любиш, 

Але вірю що не завжди буде так 

Колись мене ти поцілуєш, приголубиш 

Відчую уст ніжних Твоїх смак 


І вірю я настане час 

Не тільки вірю, але й знаю 

Що любов колись прийде до нас 

І Ти кохатимеш мене, як я тебе кохаю. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 27.09.2013 08:13  Ольга Шнуренко 

Краще не чекати і вірші писати, а набратися сміливості, освідчитися і реально взаємно кохати...