Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
07.08.2009 00:00Вірш
Про любов  Про життя  
40000
© Ілюзія

Розстріляна любов…

Ілюзія
Опубліковано 07.08.2009 / 654

Її залишила мама, 

У неї немає тата. 

Й в найважчу хвилину саме 

Нема кому слова сказати. 

На аркуші щось малює 

І в кутику гірко плаче, 

Там мама її цілує, 

Втомилось серденько дитяче. 

Клаптик паперу сірого 

Зжимають ті рученята, 

Що за мить із палкою вірою 

Будуть листа писати. 

Не мішайте хмаринки й равлики, 

Хай у даль летить телеграма, 

Заберіть всі ляльки й кораблики, 

Я напишу листа до мами. 

“Я не знаю де ти і звідки, 

Я не знаю як тебе звати? 

Знаєш, мамо, серце сирітки 

Хоче донею тобі стати. 

Я тебе все життя чекатиму, 

Ти ж про мене ще не забула? 

Знай матусю, я пам’ятатиму 

Колискову якої не було! 

Й ніжно-ніжно тебе любитиму 

Хоч на хвилечку оглянись, 

Я для тебе цвістиму й житиму. 

Лиш прошу тебе повернись!!! 

Скажи, в чому моя провина, 

Чому доля така гірка? 

Вибач нене, якщо я винна...” - 

І здригнулась дитяча рука. 

“Вибач мамо, що я забула 

Твої лагідні рученята, 

Вибач, мамо, та їх не було, 

Як же можна їх пам’ятати. 

Вибач рідна, що не згадаю 

Твої ніжно-блакитні очі. 

Просто я їх матусю не знаю, 

Але дуже побачити хочу.”- 

Покотилась сльозинка до долу, 

Серце рвалося від жалю: 

“Я тебе не забуду ніколи, 

бо я дуже тебе люблю!!!” 

Минув рік а листа не було, 

Але якось він все ж прийшов: 

“Вибач донечко, що забула, 

Про гарячу твою любов. 

Я ж душею уже зчерствіла, 

В мене грошей і сил нема, 

Думаю ти мене зрозуміла 

І якось проживеш сама...” 

Раптом час затремтів з жалю 

І здригнулись незграбні миті, 

Розстріляли дитяче “Люблю...” 

Розстріляли у цілому світі. 

Покотились у низ листи, 

І останні слова дитини: 

“Боже, прошу тебе, прости, 

Моїй мамі усі провини!” 

Застигала у жилах кров, 

Серце більше вже не боліло. 

Розстріляли дитячу любов, 

Залишилось лиш немічне тіло. 

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
03.08.2009 Поезії / Вірш
Щоб просто жити, загубивши волю...
08.08.2009 Поезії / Вірш
Двадцять дві хвилини до зітхання
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
05.12.2016 © СвітЛана / Вірш
Сонце в вінку канарок
05.12.2016 © Леся Геник / Філософський вірш
З попелу
05.12.2016 © Костенюк / Вірш
Різдво, ранок
05.12.2016 © Панін Олександр Миколайович / Драматичний вірш
Для нещасливих у Коханні (Алегорія)
04.12.2016 © Вікторія Івченко / Сатиричний вірш
Вакханалія у росіян. Вакханалия в Украине...
Вірш Про життя
08.08.2009 © Яніка Терещенко
Серпентарій однодумців
07.08.2009
Розстріляна любов…
05.08.2009 © Янголятко
Чого чекаєш?
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 4 (4+0+0+0+0)
Переглядів: 773  Коментарів: 8
Тематика: вірші, любов
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 01.02.2012 23:50  Олександр Новіков 

оце фініш. наче в натурі із маузера шмальнули. болючий вірш, схиляюся 

 06.09.2009 19:14  Дана Славонік 

Я довго підбирала слова та так і не змогла описати .
Він зачіпає глибоко за душу,він неймовірний і прекрасний,ось все що напевно я можу сказати та він вищий за ці слова... 

 12.08.2009 16:55  Оксана Білова 

Вірш не просто зачіпає заживе, він - ЖИВЕ своїм життям. І кожен бачить у ньому щось своє, близке тільки йому.
Прекрасний вірш! ))) 

 11.08.2009 10:23  Катя Валецька 

Ілюзія! Якщо не секрет,що тебе підштовхнуло на на писання такого вірша.? Мені здається ,що так може написати людина ,яка сама це пережила,або ця тема чимось дуже близька. 

 10.08.2009 23:44  © ... 

Щиро вдячна Камеліє=) 

 10.08.2009 11:29  Камелія 

Вірш неймовірний !!! Я плакала.У мене двоє дітей.діти для мене все.Я не уявляю,як можна покинути свою кровиночку.Треба мати кам`яне серце.А внашій країні так багато покинутих дітей.А на рахунок коментарів,думаю просто на перший погляд вірш великий,і не всіх вистачає часу чи терпіння.Але коли починаєш читати - ніби написаний на одному диханні.Дуже зворушливо!!! 

 09.08.2009 16:05  © ... 

дякую за розуміння, можливо, нема бо не всіх він зачіпає за живе, а можливо його не досконалість в чомусь іншому, або розмір надто великий...не знаю.... 

 09.08.2009 15:53  Комарова Ольга 

Мені дивно, безперечно, що нема коментарів, того що цей вірш дуже зачіпає за живе, змушує задуматись про загублене, вкрадене, обділене батьківською теплотою, дитинство. 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +34
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +35
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +84
05.09.2016 © Каранда Галина
Тест: Чи легко Ви орієнтуєтеся на сайті Проба Пера"? +78
ВИБІР ЧИТАЧІВ
13.12.2013 © ГАННА КОНАЗЮК
08.09.2013 © НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ
03.05.2011 © Наталі
03.02.2014 © Віктор Насипаний
10.03.2014 © Тетяна Чорновіл
02.10.2011 © Тетяна Чорновіл
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди