Мені наснилось...

дуже правильна позиція.

Це цікавий персонаж, "сонячний"..)) 

Дякую за такий відгук. Я вірші не пишу, а можна сказати "вириваю з плоттю".. Своїм позитивом я можу поділитися з близькими, а свій життєвий досвід виливаю на папері... 

Якщо почати все розтлумачувати ... Це взагалі невдячна справа. Мої вірші для багатьох незбагненні, і пояснити, розтлумачити всі метафори - нереально...
Загалом - розчарування, мука, кров, божевілля, розрив, страждання... 

треба глянути, хто такий Феб, а то сам використовував його ім"я, а хто він забув

Приветствую оптимизм. Дай Бог Вам и дальше не понимать такие стихи, Как у Вики. А вот мне,к сожалению, все здесь понятно. Стих очень сильный ...

Галина я оптимист!!! Сейчас я напишу стишок, который повергает моего мужа в шок:

"Я даже в семьдесят с хвостиком

Влюблюсь в молодого поэта!

Ну а чуть позже - в восемьдесят

Я стану строкой сонета.

Взлечу невесомыми звуками

И с высоты с наслаждением

Заслушаюсь жизни музыкой:

Дыханием и биением!"

Помоему достаточно оптимистично!!!

Вообще второй куплет не понимаю. "Важка труна, бо в ній - не я"  (здесь как бы радоваться надо),

А твоє серце впало з неба. (можно дофантазировать, что он вознесся, возгордился и т.п., тем более что последняя строка к этому подталкивает:

"І ти летів... до свого Феба." Это все фигурально. НО

"Червоне пір`я на руках." вообще не знаю с чем связать. Объясните...

Особисто у мене - це стан душі. Не скажу, що я песиміст, просто дивлюсь на все під іншим кутом... 

Оптимісти є) Просто найчастіше вірші у людей самі лягають на папір, коли на душі драма... 

Та хоч би один оптиміст сюди зайшов!!!!!!!!!!!!!!