05.10.2011 09:33
-
299
    
  3 | 3  
 © Микола Чат

з рубрики / циклу «ОСІННІЙ СОН ЛЯГАЄ НА ПОЛЯ»

Цілую Осінь в золоті вуста, 

Печальний обіймаю ніжно стан, 

Голублю пасма мокрого листа 

І розумію, що усе обман. 

Її слова - лиш вітру тільки гук, 

А усмішка, то «бабине» тепло. 

Душа – озимок, серце – чорний крук… 

Обітниць небо, в яр дощем стекло. 

Журавликом надія в далині 

Розтане. А на ранок між льодин,  

Всміхатиметься Зимонька мені 

Й радітиме, що знову я один. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 06.10.2011 21:09  Сашко Новік 

красиво і печально

 05.10.2011 17:38  Оля Стасюк 

Весело! Осінь сподобалася.

 05.10.2011 17:32  Каранда Галина => © 

А чому вона радітиме?