05.10.2011 22:08
-
478
    
  10 | 10  
 © Тарас Іванів († 2012)

Товариш

Коли під ноги трясовина заглядає, 

А спокій лише каву поруч п’є 

За долю нензну лише чорт горбатий дбає, 

Плече товариша – єдине, що спасе. 

Потроїть силу у бою за виживання, 

Складе петицію з проханням до небес. 

Звичайно – так, за грошові надбання!!! 

Та лиш скінчилися – він раптом тоже щез. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 29.07.2012 10:45  Оля Стасюк 

 06.10.2011 21:05  Сашко Новік 

печально

 06.10.2011 13:09  © ... 

Немає вже й кого пізнавати...

 06.10.2011 11:20  Тетяна Чорновіл => © 

Звичайні життєві істини! Поки ти на плаву (з грішми, з славою...) кругом тебе купа доброзичливців... (Друга пізнай у біді...)

 06.10.2011 08:33  Каранда Галина => © 

чомусь захотілось повернутись до Вашого вірша.


з грошима все ясно. 


важче зрозуміти неоднозначність тих стосунків з людиною, де про гроші й не йдеться. іноді впадаю в ступор від нелогічності та непослідовності чужих вчинків...чи це я така неадекватна?...


пробачте, що я оце на вашому вірші... Зачепило!...

 05.10.2011 22:19  Каранда Галина => © 

А так гарно починалось... Ви справді не вірите в існування хороших людей?