Ще раз про ближнього
з рубрики / циклу «РЕЛІГІЙНЕ»
О! Мудра заповідь свята!
Її життєва суєта
У забуття ховає.
Хто досі не зустрівся з злом
І має друзів за столом,
Про неї забуває.
Та от настав для тебе час –
Прийшла біда з ганьбою враз
Щоб горем захлинувся!
Твій друг, хвалебних од мастак,
В цю ж мить і зрадив, просто так,
Й гидливо відвернувся.
А він… Його ти не любив…
Прийшов… Ганьбу твою допив…
Підтримав раптом міцно.
Підтримку цю, як скарб, цінуй
І свого недруга шануй,
Бо він – твій ближній, звісно.
Не нудься в пошуках біди,
У щасті друзів не суди
Спідлоба підозріло.
Впізнай того, хто “не такий”,
Але не кине в час тяжкий.
Йому довірся сміло!
