07.10.2011 22:47
-
320
    
  11 | 11  
 © Тарас Іванів († 2012)

Пропасниця серденько стереже, 

Світи порозчинялись на обіч. 

Ступає вічність… Ні, холодна ніч 

Спустила тиші небо гробове. 


Крокуєш в тінь, чи у перед, 

А розпач міривом жартує. 

І вже не вершниця – холуєм 

Стогна свідомість свій куплет. 


Живець під мурами замлів 

І нурця відстань не здолав, 

А так тремтів, поки не став. 

До свого ввіки не дозрів.., 

Чи не туди шляхи проклав. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 29.07.2012 10:44  Оля Стасюк 

 08.10.2011 19:41  Оля Стасюк 

Оптимістично.:)))))))))))))))))

 08.10.2011 10:56  Тетяна Чорновіл => © 

Та яка різниця, про що пан пишуть! Головне, щоб не вилаяли в вірші!... :))))) Приємний вірш.
 Живець під мурами замлів
І нурця відстань не здолав,
А так тремтів, поки не став.
 То він став нарешті, той живець? :)))))))))) 

 07.10.2011 23:13  Каранда Галина => © 

мені потрібен перекладач. на полтавську!