Каранда Галина Раз слонику на вушко...
Раз слонику на вушко
Маленька сіла мушка.
Слоник вушками махає –
Вперта мушка не тікає.
Хоботом її зганяє, –
Та злетить, і знов сідає.
Швидко слоник побіжить, –
Мушка, знай собі, сидить.
Хвіст короткий в нього є:
Мушку ним не дістає.
Ех, якби для слоненяти
Такий хвостик, як в теляти,
Швидко б мушку він зігнав,
І від неї б не тікав.
2004
19.10.2011 18:23 Оля Стасюк |
 Добре, що не мамонт... Тоді б вірш писали б Новіков з Іванівом... |
19.10.2011 17:58 Оля Стасюк => © |
Тут я! Буде Вам про слоників! |
19.10.2011 16:14 © ... |
плавно всі переходимо з їжачків на слоників! Ура! Саша! з тебе РОБОСЛОНИК!)))))))) А де ж Олечка? |
19.10.2011 13:19 Сашко Новік |
 А я думав, що слоник почав так активно вухами маслати, що полетів) |
19.10.2011 11:30 Тетяна Чорновіл => Тарас Іванів |
 Може не варто?... Слоника жалко... Ви ж його в кінці згубите в авіакатастрофі! ((( |
19.10.2011 11:13 Тарас Іванів |
 Так. Вірш про слоника... може спробувати? |
19.10.2011 10:39 Тетяна Чорновіл => © |
:))) Гарненький віршик! У нього також хвіст, як у теляти... Просто сам за теля більший набагато! До вух від хвоста далеко! :))))))) |