19.10.2011 12:54
346 views
Rating 5 | 2 users
 © Тетяна Чорновіл

КАЗКА ПРО СЛОНЯЧУ ПІСЕНЬКУ

Якось у далекій-предалекій Африці народилося слоненя, яке дуже любило співати. Кожного ранку прокидалося воно, милувалося гарячим африканським сонцем і мугикало собі під хобот: 


– Я встану з сонцем рано, 

Поснідаю банани, 

Водою запиваю 

І пісеньку співаю. 


Матуся надивуватися не могла, звідкіля у її синочка такий хист. Адже про співаків у слонячому роду не чув ніхто з давніх давен. 

– Заспівай-но мені ще раз свою гарну пісеньку! – просила вона знову й знову. 

Але крім матусі нікому більше та слоняча пісенька не подобалась. Зачувши веселе « Я встану з сонцем рано...» слони обурено трубили і тупали ногами, мавпи реготали і кривлялися, а дратівливий крокодил навіть грозився по-сусідськи відкусити слоненяті хобота. Так би й поневірявся бідний співак, якби сорока на хвості не принесла цікаву новину. 

– Я чула, що за тридев’ять земель набирають артистів, – повідала вона слоненяті і прострекотала в його велике вухо адресу цирку. 

Далека дорога не злякала майбутнього артиста. Він плив на теплоході, летів у літаку, мчав у поїзді, а тоді ще й довго біг вулицями міста, бо не міг улізти в тролейбус. 

У цирку дресирувальник багато чому навчив новачка. Слон усе добре засвоїв і став виступати в цирковій програмі. Він танцював на арені, ходив на двох ногах та підкидав хоботом великого рожевого м’яча. Та найбільше любила публіка слонячу пісеньку, яку артист завжди виконував на “БІС”. 

Одного разу дресирувальник згадав про майбутні гастролі до Африки. З тих пір щасливому артисту сниться один і той же сон: він на освітленій арені, а глядачі – всі колишні рідні та сусіди. 


– Я встану з сонцем рано, 

Поснідаю банани, 

Водою запиваю 

І пісеньку співаю...– лунає слоняча пісенька. 

Мама гордо поглядає на слонів, що розгублено плещуть вухами, принишкли насмішкуваті мавпи, а крокодил від здивування пірнув у болото. 

Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Казка, Для дітей, Про життя, Про добро, Про дитинство

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Вірш-рецепт - Горобина на коньяку». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Вірш Тетяни Чорновіл - Нічий». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Тетяна Чорновіл.


Мій рейтинг: 10

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 19.10.2011 18:00  © ... => Каранда Галина 

Дякую! Ні не хочу! У мене й Трохим їсть наче слон!!! :))))

 19.10.2011 17:55  Оля Стасюк 

Красиво.

 19.10.2011 17:06  Каранда Галина => © 
 19.10.2011 16:28  Каранда Галина 

))))))))))))))))


звичайно, нам всі коментарі дорогі! не відбирайте, раз подарували!


Уявила, як той слоник вулицями біг...))) добре, що таки в тролейбус не впхався... хоча... тролейбуси наші й не до такого звикли...)))))))))

 19.10.2011 13:49  Олександр Новіков 

А я думав, що слоник почав так активно вухами маслати, що полетів)

якшо вам так дорогий цей коментар то повертаю) 

 19.10.2011 13:48  Олександр Новіков 

Так я вам один коментар написав, потім текст не приховав і написав інший коментар Галині, а цей коментар виліз у двох публікаціях) 

 19.10.2011 13:34  © ... 

:))) Щоб знала, як виступати! Коментар забрано саме в мене!

 19.10.2011 13:26  Олександр Новіков 

=) 

 19.10.2011 13:23  © ... => Олександр Новіков 

:))))) Враховуючи тяжкі обставини набору з мобіли, ми з Галиною пробачаємо тобі, Саша, однаковий коментар до двох публікацій! :)))

 19.10.2011 13:14  Олександр Новіков 

Якраз для дітей) 

Публікації автора Тетяна Чорновіл

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо

Сторінка: 1 з 6 | Знайдено: 31
Автор: Тетяна Чорновіл
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: ПРОЗА. КАЗКИ;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;