21.10.2011 17:08
288 views
Rating 5 | 11 users
 © Тарас Іванів

Осінні настрої

Розхитав п’яні тіні 

Повіл ніжних вітрів. 

Десь із літньої ліні 

Їх чийсь спомин привів. 


Поміж наги присіли 

В лабіринтах гілля. 

Розстеляти настили 

Доля їх привела. 


Лиш здивовані очі 

Їм говорять, що хтось 

Обірвав ще по ночі 

Листя – плачем звелось. 


Ковдра біла, лапата 

Тихо знехотя, в жарт 

Позривала їх з тата –  

Лихий день того варт. 


Зелень вляглась рікою, 

Ще живим рушником. 

Місце цього постою 

Білим вкрило піском. 

Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Вірш, Для дорослих, Про осінь

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Вірш - Я зберу свій слід земний...». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Вірш - Коли під чорне рядно тиші... 18». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Тарас Іванів.


Мій рейтинг: 5

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 30.07.2012 15:08  Оля Стасюк 
 21.10.2011 21:06  Каранда Галина => © 

гарний образ!

 21.10.2011 18:20  © ... 

Дівчатка, дякую! Оля, глянь за вікно!!! Чи, може, у вас сонце? Чи, може, ти на Гаваях???)))

 21.10.2011 17:31  Тетяна Чорновіл => © 

Дуже гарно!!!

 21.10.2011 17:28  Оля Стасюк 

Еге, і тут хандрять! У Вас же виходить веселе!

Публікації автора Тарас Іванів

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо