27.10.2011 21:07
-
520
    
  15 | 15  
 © Тарас Іванів († 2012)

Німа вода відтеплилась, і краплі 

Ліниво пообвисли на гіллях. 

Пузаті, немов дулись, що не здатні 

Сказати щось, донести в посланнях. 


Пиха означила сріблясті кручі, 

Проміння бавиться в їх головах. 

І опускаються, як чорні, тяжкі тучі 

Все нижче й нижче, де пригрів Ярила птах. 


Якесь цвірінь, що крильми різонуло 

Ярів притихлу у тумані глушину, 

Із неї вискочило і туди ж пірнуло, 

Оббивши іній з підборіддя полину. 


Морозний обрус в зазеленні тіла 

Тримався кілька вже приречених хвилин. 

Вниз темна яв стискала білі крила, 

І рвала пір’я під старенький, кволий тин. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 12.07.2012 20:57  Оля Стасюк 

 28.10.2011 11:40  © ... 

І що я маю дати в відповідь??? Поцілунок?- Мало! А що залишилось...-ніжні слова? -вигоріли! В любому випадку - велике дякую за увагу:-) і теплі слова:-)

 28.10.2011 11:29  Оля Стасюк => Тетяна Чорновіл 

Просто я зрозуміла, що вірші Пана Тараса треба читати під ніжну і слізну музику, тоді вони справді відроджуються шедеврами... Дякую!

 28.10.2011 11:26  Тетяна Чорновіл => Оля Стасюк 

Олю, я вражена!!!! Думаю, сердитий Тарас повинен тобі на ці чарівні слова прислати повітряний цілунок зі Львова!!!

 28.10.2011 11:07  Оля Стасюк 

Не бійтеся! Цей сум мине, як сон.


Прокинеться краплина щастя тихо,


Торкне гарячих сонячних долонь,


Відкине кручі Ваших бід і пихи...


Навіки зелен-відгомін піде,


Загоїть серця всі пташині рани,


Весною вірність й волю принесе,


Торкнеться львівських щічок так рум"яно...


І запалає вир монастирів,


Прокинуться від болю світу леви,


А поки... Хай суцвіттям добрих слів


Вам крапатимуть зоряні дерева...


 28.10.2011 07:52  Каранда Галина 

 28.10.2011 07:51  Каранда Галина 

 27.10.2011 23:47  Леди Винтер => Каранда Галина 

Мда...нескучно здесь)...всем добрый дечер!

 27.10.2011 21:14  Тетяна Чорновіл => © 

Гарна паморозь! А казали, що у Львові ще сонечко гріє!