30.10.2011 16:21
-
730
    
  3 | 3  
 © Оля Стасюк

Осіння казка

Осіння казка

з рубрики / циклу «Осінні барви дощові»

Рум’яні щічки диво-листопада 

Підпалюються сонячним дощем. 

Кружляє осінь в жовтих вирах саду, 

Ховає в крилах тихий-тихий щем...  

Торкає ніжно промені калина, 

Чи навпаки... Лиш точно знаю я, 

Що там, у небі, тужно й тепло лине 

Щаслива осінь... Певне, не моя... 

Три крапки ставить сонце на прощання 

До кращих днів... А чи до кращих зір... 

Гарячі калинові сподівання 

Торкають уст... Ти тільки їм повір... 

І сонячна полум’яна діброва

І руки, ще холодні і шорсткі... 

Прощай навіки, казко калинова... 

Навіки... До наступної весни... 

Як дивно загорнутись в покривало, 

Залишити на мить холодний світ, 

І полетіти... Там, де сонця мало, 

Де тільки осінь, доторкнутись віт... 

І хай плете кохання павутину 

Без спокою, без зоряного сну, 

Моя осіння сонячна країна 

В долонечках ховатиме весну, 

Прокинеться гарячим водоспадом,  

І знову в вирі щастя приведе, 

Й в рум’яних щічках диво-листопада 

Мою кохану осінь віднайде... 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 31.10.2011 17:58  © ... 

Вдячна.

 30.10.2011 21:58  Каранда Галина => © 

))))))))))))))))) є смислове навантаження! молодець!

 30.10.2011 19:42  © ... => Тарас Іванів 

ЦУ нас кажуть - не задирай носа, бо впадеш. Я й не думаю(асфальт в Вінниці твердіший, нід бруківка Львова), вдячна за коментарі.

 30.10.2011 19:36  Тарас Іванів 

Та - а -а-а. Носа не задирай, але це можна і читати і слухати сотню раз! Про велич не думай - вона з музою ворогує!!!

 30.10.2011 19:24  © ... => Людмила Серегина 

Дуже дякую. Я розчулена і зворушена. Думаю, людям з великими душами і чуттєвими серцями(або тим, які прагнуть мати такі)зовсім не треба шукати земного. Вічне, що прокидається і народжується не в великих дорогих кабінетах посадовців, до яких нині іде багато молоді, може просто жити поряд... Мені дуже подобаються Ваші вірші. Сама б більше писала на російській мові - але віднедавна  не пробую через банальне -  не вивчаю російську в школі. Російських авторів обожнюю, Ваші вірші мені нагадують теж недитячих митців.

Ще раз вдячна за теплі слова. Ніколи не думала, що в просторах такої великої сітки, як інтернет, знайду портал, де люди стають набагато ближчими за тих, яких бачу щодня...

Натхнення і удачі Вам надалі!

З любов"ю

 30.10.2011 17:07  Людмила Серегина 

Девочка! Не желаю тебе любви и счастья в личной жизни. Желаю стать ВЕЛИКОЙ и ЛЮБИМОЙ.


Все твои стихи - Супер! Ты не медик, не учитель, не продавец, не швея... И еще тысячу "не"... У тебя другое предназначение. Не сверни... Не измени... Не ищи земного... Явно ты не отмира сего... И слава Богу! За то что Он дал этой стране тебя. Каждый век имел своих Великих Певцов. Я думаю ты - одна из них для этого века.


Потерять легко, легко обменять на простое женское счастье. Но не выполнив своего предназначения будешь ли по настоящему счастливой?


Надеюсь, своей тирадой не испугала тебя. Просто это - крик души. Я верю в тебя! Верю в твое великое будущее!