05.11.2011 16:56
188 views
Rating 0 | 0 users
 © Вікторія Ковальчук

У сні

Я у сні, я неначе сплю, 

І між нами стоїть стіна.  

І я Бога щомиті молю, 

щоб скоріше зникла вона. 


Я у дощ босоніж біжу, 

По калюжам, в страшенну зливу. 

І щосили просто кричу, 

Що ще раз хочу бути щаслива. 


Я крізь сльози тобі посміхнусь, 

Впавши – встану знову красива. 

З тобою – ні на мить не зажурюсь, 

І все ж буду далі щаслива. 


Я у сні, я прокинусь колись, 

Дайте сном ще хоч трішки прожити. 

Подивися на мене, ще мить – подивись, 

Я ж не прошу мене полюбити. 


Ти приходь, хоч у сні, на хвилинку, 

Ти прийди – посміхнусь тобі я. 

Я віддам тобі серця частинку, 

А дозволиш – то й ціле життя. 

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Не помню (Вікторія Ковальчук)». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Живу, сумую і люблю».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 05.11.2011 21:33  Тетяна Чорновіл => © 

НЕхай він просить!!!

Публікації автора Вікторія Ковальчук

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо