05.11.2011 00:00

-

377

16 | 16

 © Тарас Іванів († 2012)

Старий, поглянь – ті заповіти, 

Із запотойбіч на слуху -  

Навчали нас з часів, як діти –  

Тепер непотріб у кутку. 

Не так далеких кілька літ 

Часів безглуздя і освіт 

Звернули шию голові… 

Ні, брат – не він, а ми самі 

У ріку справили руду 

Псалми святі, позолочені. 

Лиш спомин всталений ладу, 

В якому були ми хрещені 

Нас в невпізнану ніч лиху 

Уклав дірою до кишені. 

Ми між чекань, і крок сліпий 

В залізну ртуть, у їдь помий. 

О, Боже! Милуй мовчазну 

Старечу заповідь святу!