07.11.2011 21:23
-
267
    
  1 | 2  
 © Ксеня Орлик

Завтра

А завтра вже нове знов буде завтра. 

І клешоногі дні підуть у ряд, 

Між них не видно ні достоїнств, а ні вад, 

Можливо, що й уваги це не варто. 

Та завтра ж буде знову нове завтра. 

Думки посипляться між листям і людьми. 

Між гомоном, шершавим безголоссям, 

Розкине осінь знов своє руде волосся

Не посивіле ще від дотику зими, 

А завтра буде завтра, й будем ми. 

Затупотять і душі між людьми, 

Когось покличуть, а когось полишуть, 

І в книгу імена на небі впишуть, 

На вік, не до прийдешньої зими, 

І знову завтра буде і нові вже ми. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 07.11.2012 16:12  Наталя Данилюк => © 

Між гомоном, шершавим безголоссям,
Розкине осінь знов своє руде волосся,
Не посивіле ще від дотику зими...-гарно!Цікаві роздуми про завтра.Кожен день несе нам щось нове.

 07.11.2011 21:40  © ... => Каранда Галина 

А я вся цікава...

 07.11.2011 21:37  Каранда Галина => © 

цікаво! справді!