Оля Стасюк Поет
Поет йшов вулицями міста. Сірі леви, монотонна ратуша, похмурі будинки... Поранений слон...
Поет посковзнувся і впав. Клянучи блондинок і брюнеток, почав підводитись.
До нього беззубо усміхалась бабуся з якоюсь палицею.
- Карга... З косою...
Двірничка засміялась:
- Карга просила передати, що прочитала вірші і втекла на років п’ятсот...
Поет дійшов додому, відкрив Портал і задумався...
08.02.2012 15:23 © ... |
Іванів так і не зайшов.... |
09.11.2011 18:41 © ... |
Дякую! Я-то нікого не хотіла образити - написала ж, без присвяти:))))))))) Вибачайте, якщо що... |
09.11.2011 18:27 © ... |
Певне, цього поета кожна двірничка знає і поважає... Він задумався про нові теми. Спішити нікуди- 500 років... |
09.11.2011 18:26 © ... => Тетяна Чорновіл |
Дякую! Та я ж кажу- усі герої ліричні:))))))))))) |
09.11.2011 11:40 Тетяна Чорновіл |
 Іноді жарт здається веселим і дотепним. Та людині не до жартів. І кожне слово здається недоречним тоді! |
08.11.2011 23:01 Каранда Галина |
 Тарасе! ви б дитині щось сказали.. |
08.11.2011 19:45 Каранда Галина |
08.11.2011 19:42 Каранда Галина |
щож, доведеться Поету ще 500 років писати про смердючих левів...і про ранених слонів...може, щось і про щасливе кохання буде... |
08.11.2011 19:22 Каранда Галина => © |
гайка тобі, Олю! )))))))))) ховайся! |
08.11.2011 19:17 Тетяна Чорновіл => © |
|
