11.11.2011 00:33
-
316
    
  - | 2  
 © Назаренко Володимир Іванович

Вибери істину свою.

Що це за світ і де він взявся. 

Де всього цього набрався. 

Як, коли, на що являвся. 

Чому таким бути зостався. 

Ще ніхто не розібрався. 

Хіба що тільки намагався. 

Та від безсилля забрехався. 

Ученим на той час вважався. 

Від того навіть був зазнався. 

Хоч бути мудрим намагався. 

З брехнею жити сподівався. 

Покаятися ж не збирався. 

У маячні своїй кохався. 

Не довго так ось протримався. 

Бо все одно прорахувався. 

І в небуття як всі подався. 

Та слід брехні якось остався. 

І ним ще дехто скористався. 

Ще щось додав,не лінувався. 

Правдиво ствердити старався. 

Нахабно свого домагався. 

І в решті решт відзвітувався. 

З брехнею явно повінчався. 

Собі ж на користь все старався. 

Гріха при цьому не боявся. 

Дурити інших намагався. 

Собою завжди скрізь пишався. 

На славу поспіль сподівався. 

Але неждано вгамувався. 

Та слід брехні не обірвався. 

А послідовників діждався. 

Надалі ними шанувався. 

Та безпідставно вихвалявся. 

Бути впливовим намагався. 

Бо владою опанувався. 

І нею вправно скористався. 

Впевнено завжди тримався. 

І таким чином зберігався. 

За істину вже визнавався. 

В суті ж брехнею залишався. 

На вигоді чиїйсь гойдався. 

По такій схемі відбувався. 

Чи як інакше витворявся. 

Та правди ніхто не дізнавався. 

Без неї жити постарався. 

І на добро все сподівався. 

Та все одно прорахувався. 

І марно все що намагався. 

Бо істиною не тримався. 

З життям як слід не розібрався. 

Багато лишнього набрався. 

Брехні у книжках начитався. 

Опанувати все збирався. 

Навіщо це все намагався. 

Бо толку так не дочекався. 

І все життя промарнувався. 

Даремно щось шукав, старався. 

Певно не вірний шлях обрався. 

Бо на болото опирався. 

На випадковість сподівався. 

Тому напевно і не склався. 

Не за здоров’я турбувався. 

Майном здебільшого займався. 

З-за нього як міг напрягався. 

Та задоволень не цурався. 

Їх скрізь шукати намагався. 

Шкідливих звичок нахватався. 

Курив, коловся, напивався. 

Не спохватився, не вгамувався. 

Без боротьби чортяці здався. 

Так довго мучився, карався. 

Не мало горя нахльобався. 

Аж поки в небуття подався. 

Не той бач шлях йому попався. 

Знайти ж свого не намагався. 

В науці він не описався. 

На практиці не всім давався. 

Хто ж так життя творив, старався. 

На злі чомусь все базувався. 

Чому все так, хоч хто дізнався. 

Як треба жити розібрався. 

Або хоч миру домагався. 

І радість мати намагався. 

Любов’ю в житті відновлявся. 

І тим що має вдовольнявся. 

Життя-це рух, і цим займався. 

Живитись штучним відмовлявся. 

Природі своїй підкорявся. 

Себе труїти не давався.. 

Та з дурістю не зживався. 

Дітям раду дати взявся. 

Нагальним тільки турбувався. 

В житті таким ось керувався. 

То довше б жив і шанувався. 

Своїм здоров’ям вдовольнявся. 

І подих щастя б відчувався. 

Життєвий шлях не марнувався. 

І свій обов’язок віддався. 



10.12.08 р.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!