СІРО-СІРЕ
з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПРИРОДИ»
В світанку сірому тополі
Сумують в темно-сірім листі,
Бо їх вершечки гострочолі
Проткнули небеса імлисті.
Сіріють…
У сіре тло ворони вміло
Стрімке щось вписують крилато.
Повітря вогке посіріло
Й на вітрі стигне сірувато-
Сіреньке…
Проміння сонця сіро ллється,
На шибці зайчиком сіріє…
В тенетах сірих серце б‘ється
В липучій сірій безнадії.
Ох, сіро!
У сірих снах здригнулась ліра,
Пісні про сіре щось готує.
Речовина у мозку сіра
У сірих спалахах бунтує!
Геть сірість!!!
В точку! :))
