23.11.2011 00:00
186 views
Rating 4 | 1 users
 © Вікторія Ковальчук

Найгірше – це заплутатись в собі,  

Коли ти сам не знаєш, що бажаєш.  

Від цього гіршає тобі,  

І що робить, ти теж не знаєш.  


Коли буденність наступа на п’яти,  

Приносить смуток й темноту.  

Від цього не поможуть навіть клятви,  

Душа кричить неначе в пустоту.  


Ти посміхаєшся із гіркотою,  

До начебто щасливих всіх людей.  

Ніколи не відчуєш чужого болю,  

А лиш побачиш тисячі сумних очей.  


Важко щасливим бути в самоті,  

Коли ніхто любові не дарує.  

Немає в кого поридати на плечі,  

Бо кожен один одного купує.  


Сумні обличчя і сумні серця,  

Ніхто вже не радіє небесній блакиті.  

Ти посміхнись і просто так люби життя,  

Не дай свої надії ні за що розбити. 

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш, Про сучасність, Про любов, Про життя

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Вірш про любов - Один день | Вікторія Ковальчук». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Вона | Вікторія Ковальчук». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Вікторія Ковальчук.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 23.11.2011 18:56  Каранда Галина => © 

у Вас непогані вірші. техніки ще немає, та то наживне.

Публікації автора Вікторія Ковальчук

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо