Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
26.11.2011 14:20Нарис
Для студентів  Для дорослих  Про життя і смерть  
20000
© Микола Чат

Монолог української Смерті

Частина ІІ – «про клієнтів»

Мажори (нариси жартома)

Микола Чат
Опубліковано 26.11.2011 / 7542

Ех, любов навіщо мучиш ти мене?! Ай! А-а-а! Боляче! Об що це я колінною чашечкою приклалася? А, злидар під банком на шматку картону безкоштовного квиточка до Раю заробляє. Ну й правила у Творця – стражденним та сіромахам автоматично в Сади благодатні. А може й вірно…?  

Що? Чого тобі бідарю? Копієчку? Ноги не маєш? Та я б друже за любки, але ж… Що? «Скупа довбня»?! «Кобила»?! Ах ти ж харпак бомжуватий! Ось тобі коліном у паплюжну неголену пику, ще раз! О, диво!!! Підхопився! Подався мов сірий роздолом! На двох?! Ну брехун, зажди! Прийду по тебе в люті морози, як ЖЕКи почнуть теплопроводи рихтувати, чи ТЕЦ за борги вентилі перекриє! А чи Росія… газові! От народ, суцільні кидали! Дивись та дивись! 

Де ж тут у Біса пішохідний перехід? Ага ось він. Потрібний будинок он на тій стороні, тріщинами та покривленими облізлими вікнами вихизовується. Першого поверху за сміттєвими курганами не видно! Жекам не платять? А, чи ті в Анталії частенько зими пережидають…? 

Ой! Ай! Йой… Що за…? Усю дорогу кістьми устелила! Що воно, «Феррарі»? А номер, номер? «Віталік»?! Все ясно – мажор твою… Три Господи…! Так, зібратись до купи. А щелепа? Де щелепа? О, ось вона! Дякувати дорожникам – сміття під бордюрами місяць тому позмітали на купки, а вивезти грошей на пальне не стало. Ось вона, годувальниця туди і приземлилась. А перехожі, хоч би хтось допоміг підвестись?! Я не кажу вже про штучне дихання… Сердобольці липові! Ей, пацан, ану косу не займай! Я тобі дам «металобрухт»! Теж мені піонер. Досить того, що твої батьки за двадцять років майже усі дідівські заводи під автоген пустили та за копійки морями-океанами бувшим ідеологічним ворогам розторгували!  

Досить, завелася… А все той «Віталік!» Упіймаю я тебе на зустрічній смузі! Хоча вже носилася за одним… «Віталіком». Як згадаю, лобна кістка ниє. Гасала за лобурякою цілісінький день, аж очниці комашнею позаліпляло. Наздогнала за містом, дебелим ясеновим стовбуром. «Ну - думаю, - вже пройдисвіте ти мій!» Тільки-но, в момент зіткнення, голову просунула в прочинене бічне вікно, як уперіщило мене щось білою велетенською боксерською рукавицею межи очі! Остання думка, що зродилась у чернечій порожнині струшеного черепа була – «А чи не Віталік той, Кличко?». Ледве оговталася!!! 

«Каєн» - у бублик, А йому хоч би хни! Ні подряпини! Саме сидить майже у багажнику, з пляшкою коньяку, а гонору…! Пальці розчепірило: - «Тату пришли своїх ментів, бо я тут крапаль тачку пошкрябав і швидку. Та ні не мені! Тут якась бабуля на дорозі ковбаниться у конвульсивному брейці. Так, жива… Свідки? Ні нема. Пристрелити і їхати далі? Так у тому то й фішка, що тачіло не фуричіть. Чекаю. Страховикам і адвокату? Зараз маякну. Розведемо стару, може хата під будівництво дачі…? Не питання. Па па! Я тебе теж». А потім вилізло із залізяччя, нахилилося до мене, майже в притул і як дихне тижневим перегаром: - «Що, старуха очухалась? Оце попандос у тебе, по взрослому! Хата є? Чи грудаста онучка..?» 

Доки він зливав горілчаний конденсат на задні стопи понівеченого «Порше», я дременула геть. 

Знаю я отих татусів! У 90-ті, за зелені дохлопрезидентські папірці душі Вельзевулові запродали, а тепер жирують на бариші по фірмам, банкам та Радам. А діточки – банан від пальми… Хоча мавпа ж може з’їсти і… Та досить про це. Мажори – не найгірша клієнтура… 

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
25.11.2011 Проза / Нарис
Монолог української Смерті (Частина ІІ – «про клієнтів»)
27.11.2011 Поезії / Вірш
Олександру Гордєєву
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
03.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Грудка
01.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Паморозь
30.11.2016 © роман-мтт / Нарис
Інженери всесвітів
29.11.2016 © Маріанна / Казка
Смолоскип
28.11.2016 © Меньшов Олександр / Роман
Світ таємничий, світ наш древній… (Частина 1. Осколки. Історія 2)
ПРОЗА
04.02.2011
Курортні пристрасті
18.11.2011
Монолог української Смерті (Частина І – «комунальна»)
26.11.2011
Монолог української Смерті (Частина ІІ – «про клієнтів»)
08.01.2012
Я – Володар Всесвіту!!!
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 2 (2+0+0+0+0)
Переглядів: 604  Коментарів: 6
Тематика: Нарис, монолог, мажори, смерть, життя, Україна
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 26.11.2011 23:40  © ... 

Дякую всім за коментар!!!

 26.11.2011 18:43  Каранда Галина для © ... 

вчора я в коментарях про "нищого " розповідала. а сьогодні спостерігала, як бабця, що в мене скуплялась, йому копійки кидала.

МОВЧКИ СПОСТЕРІГАЛА!!!

 26.11.2011 17:41  Оля Стасюк 

Згодна з останнім рядком))))))))))

 26.11.2011 16:34  Тетяна Чорновіл для © ... 

Мені також сумно! Так воно і є насправді! І не тільки на дорогах! ((((((((((((((((

 26.11.2011 16:22  Каранда Галина для © ... 

має бути смішно. а мені сумно. чому?

 26.11.2011 14:52  Тетяна Белімова 

Клас! Проперчили по-дорослому так звану "еліту"! Шкода тільки, що "еліта" не чує такого справного голосу народу. Мені дуже подобаються Ваші карикатурні зображення сьогодення. У них, як у кривому дзеркалі, з ефектом до навпаки, все набирає своїх дійсних, а не викривлених ознак! 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +33
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +35
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +84
05.09.2016 © Каранда Галина
Тест: Чи легко Ви орієнтуєтеся на сайті Проба Пера"? +77
ВИБІР ЧИТАЧІВ
04.10.2011 © Марина
12.04.2011 © Закохана
27.03.2012 © Микола Щасливий
22.09.2013 © Тетяна Белімова
27.11.2014 © Серго Сокольник
11.11.2011 © Тетяна Чорновіл
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди